Psalmi 55
1 Dāvida mācības dziesma, dziedātāju vadonim, uz koklēm. Griezies, ak Dievs, pie manas lūgšanas un nepaslēpies no manām sirds nopūtām.
Керівнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давидове. Прислухайся, Боже, до моєї молитви, не ховайся від мого благання;
2 Liec mani vērā un paklausi mani; es esmu pilns nemiera savās raizēs, ka man jānopūšās.
прислухайся до мене і дай мені відповідь! Я блукаю в тяжких думках своїх і зітхаю
3 Tāpēc ka ienaidnieks kliedz un bezdievīgais spaida; jo tie gāž postu uz mani un ienīst mani ar dusmām.
від голосу ворога, від утисків нечестивого. Бо вони наводять на мене беззаконня й гнівно ворогують зі мною.
4 Mana sirds mokās iekš manis, un nāves izbailes man uzkritušas.
Серце моє тремтить у моєму нутрі, жахи смерті напали на мене.
5 Trīcēšana un drebēšana man uzgājusi, un bailes man uzbrukušas.
Страх і трепет увійшли в мене, і тремтіння охопило мене.
6 Es sacīju: kaut man būtu spārni kā balodim; es gribētu skriet, kur varētu palikt.
Сказав я: «Хто б дав мені крила голубині! Я полетів би й віднайшов спокій,
7 Redzi, es tālu nobēgtu un apmestos tuksnesī. (Sela)
полинув би вдалечінь, спочив би в пустелі. (Села)
8 Steigšus es izglābtos no bargas aukas un vētras.
Поспішив би знайти собі прихисток від рвучкого вітру й бурі».
9 Aprij tos, Kungs, sajauc viņu mēles; jo es redzu varas darbus un ķildas pilsētā.
Збентеж їх, Владико, розділи їм язики, бо бачу я насильство й заколот у місті.
10 Dienām naktīm tādas lietas ir pa viņas mūriem, un netaisnība un varas darbs ir viņas vidū.
Удень та вночі вони обходять його на стінах, беззаконня й утиск всередині нього.
11 Posts tur iekšā, pārestība un viltība neatstājās no viņas ielām.
Погибель серед міста, його гноблення й підступ не покидають вулиць.
12 Jo tas nav ienaidnieks, kas mani apkauno, to es varētu panest; tas nav mans nīdētājs, kas pret mani lielās, priekš tā es varētu apslēpties;
Адже не ворог ганьбить мене, – я перетерпів би це, – не ненависник мій величається наді мною, – я сховався б від нього.
13 Bet tu esi cilvēks no manas kārtas, mans biedrs un mans draugs.
Але ти, кого я вважав одним цілим із собою, приятель мій, щирий друг мій,
14 Mēs kopā mīļi sarunājamies un kopā gājām Dieva namā.
з ким разом ми насолоджувалися щирим спілкуванням, у дім Божий ми ходили однодушно.
15 Lai nāve tiem uzbrūk, lai tie dzīvi nogrimst ellē, jo blēdības ir iekš viņu dzīvokļiem pašā viņu vidū. (Sheol h7585)
Нехай же смерть спіткає їх, нехай вони зійдуть живими до царства мертвих, бо зло в їхніх помешканнях та в нутрощах їхніх. (Sheol h7585)
16 Bet es piesaukšu Dievu, un Tas Kungs mani izpestīs.
Я ж до Бога кличу, і Господь врятує мене.
17 Vakaros un rītos un dienas vidū es nopūtīšos un žēlošos, tad Viņš klausīs manu balsi.
Увечері, вранці й опівдні я бідкаюся й бентежуся, і Він чує мій голос.
18 Viņš uz mieru atpestī manu dvēseli no tiem, kas pret mani karo, jo to ir liels pulks man pretim.
Він мирно визволить мою душу від битви проти мене, бо численні ті, хто [повстав] на мене.
19 Tas stiprais Dievs, kas mūžam paliek, mani paklausīs un tos pazemos. (Sela) Jo tie nemaz neatgriežas un Dievu nebīstas!
Бог почує та упокорить їх, Той, Хто справіку сидить [на престолі]. (Села) Бо вони не змінюються й Бога не бояться.
20 Jo tie pieliek savas rokas pie viņa draugiem un sagāna viņa derību.
Підняв [товариш мій] руки свої на близьких друзів, знехтував своїм заповітом.
21 Viņu mute ir glumāka nekā sviests, bet viņu sirdī ir karš; viņu vārdi ir mīkstāki nekā eļļa, un ir taču pliki zobeni.
Вуста його слизькі, немов масло, але війна в його серці; слова його ніжніші за олію, але вони – оголені мечі.
22 Met savu nastu uz To Kungu, Tas tevi uzturēs; Viņš ne mūžam neļaus, ka taisnais šaubās.
Переклади свій тягар на Господа – і Він підтримає тебе; Він ніколи не дасть праведникові похитнутися.
23 Bet Tu, ak Dievs, tos nometīsi dziļā bedrē. Tie asins kārīgie un viltnieki nepanāks ne pusmūžu; bet es uz Tevi paļaujos.
Але Ти, Боже, скинеш їх до прірви загибелі. Люди кровожерні й підступні не дотягнуть навіть до половини своїх днів. А я на Тебе покладаюся.
