Psalmi 49
1 Koraha bērnu dziesma. Dziedātāju vadonim. Klausāties to, visi ļaudis, grieziet ausis šurp, visi pasaules iedzīvotāji,
Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом. Послухайте це, усі народи, зважте, усі мешканці плинного світу,
2 Tā zemi kā augsti, bagāti kā nabagi kopā.
сини Адамові, сини людські, – як багаті, так і бідні.
3 Manas mutes runa ir gudrība, un manas sirds domas ir prātīgas.
Вуста мої промовлять мудрість, і роздуми мого серця – [глибоке] розуміння.
4 Es griezīšu savu ausi pie viena sakāma vārda, un izteikšu savu mīklu uz koklēm.
Схилю своє вухо до притчі, відкрию під [звуки] арфи мою загадку:
5 Kāpēc man bīties ļaunās dienās, kad manu vajātāju noziegums ap mani metās?
Чого мені боятися в дні лиха, коли беззаконня лукавих оточить мене –
6 Tie paļaujas uz savu padomu un greznojās ar savu lielo bagātību.
тих, хто на власні статки покладає надію й багатством своїм вихваляється?
7 Savu brāli neviens nevar atpestīt nedz Dievam par to dot atpirkšanas maksu,
Але ж брата ніхто не зможе викупити, ніхто не дасть Богові [належного] викупу за нього.
8 (Jo visai dārga ir viņu dvēseles atpestīšana un no(tā) tam jāatstājas mūžīgi, )
Бо занадто дорогим [був би] викуп за його душу, тому повік не досягти того,
9 Ka tas dzīvotu mūžam un kapu neredzētu.
щоб хтось жив вічно й не побачив безодні смерті.
10 Tiešām redzēs, ka gudri mirst, ka ģeķi un neprātīgi kopā iet bojā un savu mantu pamet citiem.
Адже кожен бачить, що мудрі помирають, і поряд із ними дурень і невіглас гине, залишаючи іншим свої статки.
11 Tās ir viņu sirdsdomas, ka viņu namiem būs stāvēt mūžīgi, viņu dzīvokļiem līdz radu radiem; tie nosauc valstis pēc saviem vārdiem.
Могили стали для них вічним домом, помешканнями їхніми з роду в рід. А вони називали своїми іменами землі!
12 Bet cilvēks greznībā nepastāv, viņš līdzinājās lopiem, ko nokauj.
Але ж людина не [завжди] перебуватиме в пошані, подібна вона до тварин, що гинуть.
13 Šis ir tas ceļš ģeķiem un tiem, kas viņiem iet pakaļ un kam viņu vārdi patīk. (Sela)
Так, [життєві] дороги їхні – невігластво! Однак їхні наступники схвалюють те, що в них на вустах.
14 Tie taps noguldīti ellē kā avis, nāve tos ganīs; bet tie taisnie par tiem valdīs rītam austot, un viņu augumu aprīs elle, ka nebūs, kur palikt. (Sheol h7585)
Немов вівці, вони приготовані для царства смерті; смерть пастиме їх, а на ранок праведники пануватимуть над ними. Їхня міць виснажиться, безодня смерті – омріяне житло для них. (Sheol h7585)
Але Бог викупить душу мою з-під [влади] царства мертвих, коли прийме мене [до Себе]. (Села) (Sheol h7585)
16 Nebēdājies par to, kad kāds top bagāts, kad viņa nama gods top liels.
Не переймайся, коли хтось багатіє, коли посилюється слава дому його.
17 Jo viņš mirdams neko neņems līdz, viņa godība tam neies pakaļ.
Адже в час смерті нічого не візьме він із собою, слава його не зійде вслід за ним [до царства мертвих].
18 Jebšu viņš savu dvēseli svētī, kamēr viņš dzīvo, un tevi teic, ka tu sev labas dienas sagādājis.
Навіть якщо за життя він вважав себе благословенним, – адже хвалять тебе люди, коли ти добре собі робиш, –
19 Tomēr tu noiesi pie viņa tēvu radiem, kas gaismu neredz ne mūžam.
однак піде він до роду своїх предків, так що повік світла не побачить.
20 Cilvēks, kas greznībā un nav prātīgs, tas līdzinājās lopiem, ko nokauj.
Людина в пошані, але нерозумна, подібна до тварин, що гинуть.
