Psalmi 34
1 Dāvida dziesma, kad viņš izlikās negudrs Abimeleka priekšā, kas viņu aizdzina, un viņš aizgāja. Es teikšu To Kungu allažiņ, Viņa teikšana būs manā mutē vienmēr.
Давидів, коли він удавав був причи́нного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. Я благословля́тиму Господа кожного ча́су, хвала́ Йому за́всіди в у́стах моїх!
2 Mana dvēsele lielīsies ar To Kungu; pazemīgie to dzirdēs un priecāsies.
Душа моя буде хвалитися Господом, — хай це почують слухня́ні, і нехай звеселяться!
3 Teiciet augsti To Kungu līdz ar mani; mēs kopā augsti slavēsim Viņa vārdu.
Зо мною звели́чуйте Господа, і підносьте Ім'я́ Його ра́зом!
4 Es meklēju To Kungu, un Viņš man atbildēja, un izglāba mani no visām manām izbailēm.
Шукав я був Господа, — і Він озвався до мене, і від усіх небезпе́к мене ви́зволив.
5 Kas Viņu uzlūko un Viņam pieskrien(tuvojās priecīgi), to vaigs netaps kaunā.
Приглядайтесь до Нього — й зася́єте, і не посоро́мляться ваші обличчя!
6 Kad šis bēdīgais sauca, tad Tas Kungs klausīja un to izpestīja no visām viņa bēdām.
Цей убогий взивав, — і Господь його ви́слухав, і від усіх його бід його ви́зволив.
7 Tā Kunga eņģelis apmetās ap tiem, kas Viņu bīstas, un tos izglābj.
Ангол Господній табо́ром стає кругом тих, хто боїться його́, — і визво́лює їх.
8 Baudāt un redzat, ka Tas Kungs ir labs; svētīgs tas vīrs, kas uz Viņu paļaujas.
Скушту́йте й побачте, який добрий Госпо́дь, блаженна люди́на, що надію на Нього кладе́!
9 Bīstaties To Kungu, jūs Viņa svētie, jo kas Viņu bīstas, tiem netrūkst nenieka.
Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
10 Jaunie lauvas cieš trūkumu un badu, bet kas To Kungu meklē, tiem netrūkst nekāda labuma.
Левчуки́ бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі́.
11 Nāciet šurp, bērni, klausiet mani, es jums mācīšu Tā Kunga bijāšanu.
Ходіть, діти, послухайте мене, — стра́ху Господнього я вас навчу!
12 Kas tas vīrs, kam gribās dzīvot? Kam tīk redzēt labas dienas?
Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро́?
13 Pasargi savu mēli no ļauna un savas lūpas no viltīgas valodas;
Свого язика́ бережи від лихого, а уста свої — від гово́рений пі́дступу.
14 Atkāpies no ļauna un dari labu, meklē mieru un dzenies tam pakaļ.
Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
15 Tā Kunga acis lūko uz taisniem, un Viņa ausis uz viņu kliegšanu.
Очі Господні на праведних, уші ж Його — на їхній зойк,
16 Tā Kunga vaigs ir pretī tiem, kas ļaunu dara, ka Tas viņu piemiņu izdeldē no zemes.
Господнє лице — на злочинців, щоб ви́нищити їхню пам'ять з землі.
17 Kad taisnie sauc, tad Tas Kungs klausa, un tos izglābj no visām viņu bēdām.
Коли пра́ведні кли́чуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визво́лює їх.
18 Tas Kungs ir tuvu tiem, kam satriektas sirdis, un palīdz tiem, kam sagrauzts prāts.
Господь зламаносе́рдим близьки́й, і впоко́рених духом спасає.
19 Taisnam ir daudz bēdu, bet no visām tām Tas Kungs to izpestī.
Багато лихого для праведного, та його визволя́є Господь з них усіх:
20 Viņš pasargā visus viņa kaulus, ka neviens no tiem netiek salauzts.
Він пильнує всі кості його, — із них жо́дна не зламається!
21 Blēdība nokaus bezdievīgo, un kas taisno ienīst, tie būs noziedzīgi.
Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто нена́видить праведного.
22 Tas Kungs izpestī Savu kalpu dvēseli, un visi, kas tic uz Viņu, nebūs noziedzīgi.
Господь ви́зволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!
