< Psalmi 27 >
1 Dāvida dziesma. Tas Kungs ir mans gaišums un mana pestīšana, no kā man bīties? Tas Kungs ir manas dzīvības stiprums, no kā man baiļoties?
Псалом Давидів. Господь – моє світло й моє спасіння: кого мені боятись? Господь – твердиня мого життя: кого мені лякатись?
2 Kad ļaunie, mani pretinieki un ienaidnieki, uz mani laužas manu miesu ēst, tad tiem būs piedauzīties un krist.
Коли наблизяться до мене злодії, щоб пожерти моє тіло, коли супротивники й вороги мої [повстануть] проти мене, вони спіткнуться й впадуть.
3 Kad arī pulki pret mani apmetās, taču mana sirds nebīstas; kad karš pret mani ceļas, tad es paļaujos uz Viņu.
Якщо військо стане табором проти мене, моє серце страх не охопить; якщо війна спалахне проти мене – і тоді я почуватимусь у безпеці.
4 Vienu lietu es no Tā Kunga lūdzos, to es meklēju tikuši(mana sirds vēlēšanās), ka es varu dzīvot Tā Kunga namā visu savu mūžu, raudzīt Tā Kunga laipnību un pielūgt Viņa svētā vietā.
Одного лиш просив я в Господа, тільки того шукаю: щоб мешкати мені в домі Господньому всі дні життя мого, щоб споглядав я спокійГоспода й поринав у роздуми в Храмі Його.
5 Jo ļaunā dienā Viņš mani paslēpj Savā dzīvoklī Viņš mani sargā Savas telts ēnā, Viņš mani paaugstina uz akmens kalnu.
Бо Він сховає мене в помешканні Своєму в день лиха, убереже мене під подолом Свого шатра [й] здійме мене на скелю.
6 Un nu mana galva taps paaugstināta pār maniem ienaidniekiem, kas ir ap mani; un es upurēšu Viņa teltī teikšanas upurus, es dziedāšu un slavēšu To Kungu.
Тоді піднесеться голова моя над ворогами моїми, що оточують мене, і принесу я біля шатра Його жертви з вигуком радості, співатиму й гратиму для Господа.
7 Klausi, ak Kungs, manu balsi; kad es saucu, tad žēlo mani un atbildi man.
Почуй, Господи, мій голос, [адже] кличу я, помилуй мене і дай мені відповідь.
8 Mana sirds saka uz tevi: „Meklējiet Manu vaigu!“Es meklēju, Kungs, Tavu vaigu.
«До Тебе!» – каже серце моє. «Шукайте обличчя Моє!» Обличчя Твоє, Господи, шукатиму я.
9 Neapslēp Savu vaigu priekš manis, neatstum Savu kalpu dusmībā, - Tu esi mans palīgs; neatmet mani un neatstāj mani, ak Dievs, mans Pestītājs.
Не відвертай обличчя Твого від мене, не відкинь у гніві раба Твого, [адже] Ти був допомогою моєю. Не покинь мене, не залиши, Боже спасіння мого!
10 Jo mans tēvs un mana māte mani atstājuši, bet Tas Kungs mani uzņem.
Хоча мої батько й мати полишили мене, але Господь прийме мене.
11 Māci man, Kungs, Tavu ceļu, un vadi mani uz īstenu ceļu, manu ienaidnieku dēļ.
Покажи мені, Господи, дорогу Твою і стежкою справедливості веди мене заради ворогів моїх.
12 Nenodod mani manu pretinieku prātam, jo viltīgi liecinieki ceļas pret mani un runā netaisnību.
Не віддавай мене на поталу супротивникам моїм, бо свідки неправдиві повстали проти мене й дихають насильством.
13 Ja es nebūtu ticējis, ka es redzēšu Tā Kunga labumu dzīvības zemē, (tad es būtu bojā gājis).
Однак я твердо вірю, що побачу доброту Господню на землі живих.
14 Gaidi uz To Kungu, esi drošs un stiprs savā sirdī, un gaidi uz To Kungu.
Надійся на Господа, будь мужнім і серце своє зміцни. Надійся на Господа!