Psalmi 2

1 Kāpēc pagāni trako, un ļaudis domā uz nelietību?

Чому бентежаться народи і племена задумують марне?

2 Ķēniņi virs zemes saceļas un valdnieki sadomājās kopā pret To Kungu un pret Viņa svaidīto.

Повстають царі землі, і можновладці гуртуються разом проти Господа й проти Його Помазанця.

3 Sarausim viņu saites un atmetīsim viņu virves!

«Розірвемо їхні кайдани, – [кажуть вони], – скинемо їхні пута!»

4 Bet kas debesīs valda, smejas, un Tas Kungs tos tur par nieku.

Той, Хто сидить на небесах, сміється, Володар глузує з них.

5 Tad Viņš runās uz tiem Savās dusmās, un ar Savu bardzību Viņš tos iztrūcinās.

Тоді Він промовить до них у гніві Своєму і полум’ям [люті] Своєї настрашить їх:

6 Bet Es Savu ķēniņu esmu svaidījis pār Ciānu, Savu svēto kalnu.

«Ось Я поставив царя Мого над Сіоном, Моєю святою горою».

7 Es sludināšu likumu: Tas Kungs uz mani sacījis: tu esi Mans Dēls, šodien Es tevi esmu dzemdinājis.

Сповіщу-но я постанову Господню: Він промовив до мене: «Ти Мій Син, Я сьогодні породив Тебе.

8 Prasi Man, tad Es tev došu tautas par mantību, un pasaules galus par īpašumu.

Проси в Мене – і Я дам Тобі народи у спадок, і володіння Твоє – аж до країв землі.

9 Tu tos satrieksi ar dzelzs rīksti, kā podnieka trauku tu tos sadauzīsi.

Ти уразиш їх жезлом залізним, як посуд, [виріб] гончаря, розіб’єш їх».

10 Nu tad, jūs ķēniņi, paliekat prātīgi, liekaties pamācīties, jūs soģi virs zemes.

Отже, царі, схаменіться, отямтеся, судді землі!

11 Kalpojiet Tam Kungam ar bijāšanu un priecājaties ar drebēšanu.

Служіть Господеві зі страхом і радійте з тремтінням.

12 Skūpstāt To Dēlu, lai Viņš nedusmo un jūs bojā neejat uz ceļa, jo drīz Viņa dusmas iedegsies, bet svētīgi visi, kas pie Viņa tveras.

Цілуйте Сина, щоб Він не розгнівався і щоб ви не загинули на своєму шляху, бо гнів Його спалахне вмить. Блаженні ті, хто на Нього надію покладає!