Psalmi 14

1 Dāvida dziesma. Dziedātāju vadonim. Ģeķi saka savā sirdī Dieva nav; tie ir samaitājušies un sagānījušies ar savu darbošanos, neviena nav, kas labu dara.

Для дириґента хору. Давидів.

2 Tas Kungs skatās no debesīm uz cilvēku bērniem, raudzīt, vai jel kas būtu prātīgs, kas meklē Dievu.

Господь дивиться з неба на лю́дських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.

3 Bet tie visi atkāpušies, visnotaļ smirdoši tapuši, neviena nav, kas labu dara, nav it neviena.

Усе повідступа́ло, разом стали бридки́ми вони, нема доброчинця, нема ні одно́го!

4 Vai tad nav nekādas atzīšanas tiem ļauna darītājiem, kas ēd manus ļaudis, tā kā ēd maizi, bet To Kungu tie nepiesauc?

Чи ж не розуміють всі ті, хто чинить безпра́в'я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його,

5 Tad tie bīdamies izbīstas, jo Dievs ir pie tās taisnās cilts.

Тоді настраши́лися стра́хом вони, бо Бог в праведнім роді.

6 Jūs nievājat nabaga padomu, bet Tas Kungs ir viņa patvērums.

Раду вбогого га́ньбите ви, та Госпо́дь охорона йому.

7 Ak! Kaut no Ciānas nāktu Israēla pestīšana! Kad Tas Kungs atkal atved Savus cietuma ļaudis, tad Jēkabs priecāsies un Israēls līksmosies.

Аби то Він дав із Сіону спасі́ння Ізраїлеві! Як долю Своєму наро́ду пове́рне Господь, то радітиме Яків, втіша́тися буде Ізра́їль!