Psalmi 136
1 Pateiciet Tam Kungam, jo Viņš ir laipnīgs, un Viņa žēlastība paliek mūžīgi.
Дя́куйте Господу, — добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
2 Pateiciet tam dievu Dievam, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi.
Дя́куйте Богу богі́в, бо навіки Його милосердя!
3 Pateiciet tam kungu Kungam, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi;
Дя́куйте Влади́ці влади́к, бо навіки Його милосердя!
4 Tam, kas vien lielus brīnumus dara, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi.
Тому, хто чу́да великі Єди́ний вчиня́є, бо навіки Його милосердя!
5 Kas debesis ar gudrību radījis, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi.
Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!
6 Kas zemi pār ūdeņiem izplatījis, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi.
Хто землю простя́г над водою, бо навіки Його милосердя!
7 Kas lielus spīdekļus darījis, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi;
Хто світи́ла великі вчинив, бо навіки Його милосердя!
8 Sauli, lai dienu valda, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi;
сонце, щоб вдень панува́ло воно, бо навіки Його милосердя!
9 Mēnesi un zvaigznes, lai nakti valda, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi.
місяця й зорі, щоб вони панува́ли вночі, бо навіки Його милосердя!
10 Kas ēģiptiešiem viņu pirmdzimtos nokāvis, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi;
Хто Єгипет побив був у їхніх перворі́дних, бо навіки Його милосердя!
11 Un Israēli no viņu vidus izvedis; jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi;
і Ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!
12 Ar stipru roku un izstieptu elkoni, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi.
рукою міцно́ю й раме́ном простя́гненим, бо навіки Його милосердя!
13 Kas Niedras jūru pāršķīris, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi;
Хто море Червоне розтя́в на части́ни, бо навіки Його милосердя!
14 Un Israēli caur viņu cauri izvedis, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi;
і серед нього Ізраїля перепрова́див, бо навіки Його милосердя!
15 Un Faraonu ar viņa karaspēku iegāzis Niedras jūrā, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi;
і фараона та ві́йсько його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!
16 Kas savus ļaudis pa tuksnesi vadījis, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi;
Хто провадив наро́д Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!
17 Kas lielus ķēniņus kāvis, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi;
Хто великих царів повбива́в, бо навіки Його милосердя!
18 Un nokāvis varenus ķēniņus, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi;
і поту́жних царів переби́в, бо навіки Його милосердя!
19 Sihonu, Āmoriešu ķēniņu, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi;
Сиго́на, царя аморе́ян, бо навіки Його милосердя!
20 Un Ogu, Basanas ķēniņu, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi;
і О́ґа, Баша́ну царя, бо навіки Його милосердя!
21 Un devis viņu zemi par mantību, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi;
і Хто землю їхню дав на спа́дщину, бо навіки Його милосердя!
22 Par mantību Israēlim, savam kalpam, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi;
на спа́док Ізра́їлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!
23 Kas mūs pieminējis mūsu bēdās, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi;
Хто про нас пам'ята́в у пони́женні нашім, бо навіки Його милосердя!
24 Un mūs izrāvis no mūsu spaidītājiem, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi;
і від ворогів наших ви́зволив нас, бо навіки Його милосердя!
25 Kas visai miesai dod barību, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi.
Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!
26 Pateiciet Dievam debesīs, jo Viņa žēlastība paliek mūžīgi.
Дя́куйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!
