Psalmi 132
1 Svētku dziesma. Kungs, piemini Dāvidu un visas viņa rūpes.
Пісня сходження. Згадай, Господи, Давида й усі смирення його,
2 Tas Tam Kungam zvērējis un solījies Jēkaba varenajam:
коли він присягнув Господеві, дав обітницю Могутньому [Богові] Якова:
3 Es neiešu sava nama dzīvoklī, es nekāpšu savas gultas cisās;
«Не увійду в шатро свого дому, не ляжу на постіль мого ложа,
4 Es nedošu savām acīm miegu redzēt nedz snaust saviem acu vākiem;
не дам сну очам моїм і повікам моїм дрімання,
5 Līdz kamēr būšu atradis vietu Tam Kungam un mitekli Jēkaba varenajam.
аж поки не знайду місця для Господа, помешкання для Могутнього Якового [Бога]».
6 Redzi, mēs par to esam dzirdējuši Efratā, mēs to esam atraduši Jaāra laukos.
Ось ми чули про нього в Ефраті, знайшли його на полях Яара.
7 Iesim Viņa mājas vietā un pielūgsim priekš Viņa kāju pamesla.
Підійдімо ж до Його помешкання, вклонімося біля Його підніжжя.
8 Celies, Kungs, uz Savu dusas vietu, Tu un Tavas spēcības šķirsts;
Повстань, Господи, [прийди] до місця Свого спокою, Ти й ковчег могутності Твоєї.
9 Lai Tavi priesteri apģērbjās ar taisnību, un Tavi svētie lai gavilē.
Священники Твої нехай зодягнуться правдою і вірні Твої нехай радісно співають.
10 Neatmet Sava svaidītā vaigu, Sava kalpa Dāvida dēļ.
Заради Давида, слуги Свого, не відвертай обличчя від Твого помазанця.
11 Tas Kungs Dāvidam tiešām ir zvērējis, no tā Viņš nenovērsīsies: No tavas miesas augļiem būs, ko celšu uz tavu godības krēslu.
Істинно присягався Господь Давидові, не зречеться Він цього: «[Нащадка] від плоду утроби твоєї посаджу на свій престол.
12 Ja tavi bērni turēs Manu derību un Manu liecību, ko Es tiem mācīšu, tad arī viņu bērni sēdēs uz tava godības krēsla mūžīgi.
Якщо дотримуватися будуть сини твої Завіту Мого й одкровень Моїх, яких Я навчу їх, то й сини їхні повік-віків на престолі твоїм сидітимуть».
13 Jo Tas Kungs Ciānu ir izredzējis, tur Viņam gribās dzīvot.
Адже обрав Господь Сіон, уподобав мешкати на ньому:
14 Šī ir Mana dusas vieta mūžīgi, šeit Es dzīvošu, jo tās Man gribās.
«Це місце спочинку Мого на віки вічні, тут мешкати буду, бо Я вподобав його.
15 Svētīdams Es svētīšu viņas barību un paēdināšu viņas nabagus ar maizi,
Щедро благословлю його їжею, бідняків його насичу хлібом.
16 Un apģērbšu viņas priesterus ar pestīšanu, un viņas svētie gavilēt gavilēs.
Священників його зодягну спасінням, а вірні його будуть радісно співати.
17 Tur Es Dāvidam uzcelšu ragu, došu spīdekli Savam svaidītam.
Там Я дам розростися рогові Давидовому, встановлю світильника Моєму помазанцеві.
18 Viņa ienaidniekus Es apģērbšu ar kaunu, bet viņam ziedēs viņa kronis.
Ворогів його зодягну соромом, а на ньому сяятиме вінок його».
