Psalmi 126

1 Svētku dziesma. Kad Tas Kungs atkal atveda Ciānas cietumniekus, tad mēs bijām tā kā kas sapņus redz;

2 Tad mūsu mute bija pilna smiešanās un mūsu mēle pilna gavilēšanas; tad sacīja starp pagāniem: Tas Kungs lielas lietas pie šiem ir darījis.

Наші у́ста тоді були́ повні весе́лощів, а язик наш — співа́ння! Казали тоді між наро́дами: Велике вчини́в Господь з ними!“

3 Tas Kungs lielas lietas pie mums ir darījis, par to priecājamies.

Велике вчини́в Господь з нами, — були ра́дісні ми!

4 Ak Kungs, atved atpakaļ mūsu cietumniekus, kā upes dienvidu zemē!

Вернися ж із нашим поло́ном, о Господи, немо́в ті джере́ла, на пі́вдень!

5 Kas ar asarām sēj, ar gavilēšanu pļaus;

Хто сіє з слізьми́, зо спі́вом той жне:

6 Tie aiziet un raud, dārgu sēklu nesdami, bet tiešām ar prieku tie atkal nāks un nesīs savus kūlīšus.

все хо́дить та плаче, хто но́сить торби́ну насіння на по́сів, — та ве́рнеться з співом, хто но́сить снопи́ свої!