Psalmi 115
1 Ne mums, ak Kungs! ne mums, bet Savam vārdam dod godu, pēc Savas žēlastības un patiesības.
Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своє́му дай славу за милість Твою, за правду Твою!
2 Kāpēc pagāniem būs sacīt: kur nu ir viņu Dievs?
Пощо мають казати наро́ди: „Де́ ж то їхній Бог?“
3 Bet mūsu Dievs ir debesīs; visu, ko Viņš grib, to Viņš dara.
А Бог наш на небі, — усе, що хотів, учинив
4 Viņu dievekļi ir sudrabs un zelts, cilvēku roku darbs.
Їхні божки́ — срібло й золото, ді́ло рук лю́дських:
5 Tiem ir mute, bet tie nerunā, tiem ir acis, bet tie neredz;
вони мають уста́ — й не гово́рять, очі мають вони — і не бачать,
6 Tiem ir ausis un tie nedzird, tiem ir deguns un tie neož;
мають уші — й не чують, мають носа — й без ню́ху,
7 Rokas tiem ir, bet tie netausta; tiem ir kājas, bet tie nestaigā; tie nerunā ar savu rīkli.
мають руки — та не дотика́ються, мають ноги — й не ходять, своїм го́рлом вони не говорять!
8 Kas tos taisa, ir tādi pat kā viņi, tādi pat visi, kas uz tiem paļaujas.
Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто наді́ю на них поклада́є!
9 Israēl, cerē uz To Kungu! Viņš tiem ir palīgs un priekšturamās bruņas.
Ізраїлю, — наді́ю складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
10 Ārona nams, cerē uz To Kungu! Viņš tiem ir palīgs un priekšturamās bruņas.
Ааро́новий доме, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
11 Jūs visi, kas To Kungu bīstaties, cerējiet uz To Kungu! Viņš tiem ir palīgs un priekšturamās bruņas.
Ті, що Господа боїте́ся, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
12 Tas Kungs mūs piemin un mūs svētī; Viņš svētīs Israēla namu, Viņš svētīs Ārona namu.
Господь пам'ятає про нас, — нехай поблагосло́вить! Нехай поблагосло́вить Ізраїлів дім, нехай поблагосло́вить Він дім Ааро́нів!
13 Viņš tos svētīs, kas To Kungu bīstas, ir mazus, ir lielus.
Нехай поблагосло́вить Він тих, хто має до Господа страх, мали́х та великих!
14 Tas Kungs lai jūs vairo, jūs un jūsu bērnus.
Нехай вас розмножить Госпо́дь, — вас і ваших діте́й!
15 Jūs esat Tā Kunga svētītie; Viņš radījis debesis un zemi.
Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
16 Debesu debesis Tam Kungam pieder, bet zemi Viņš devis cilvēku bērniem.
Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам лю́дським!
17 Nomirušie To Kungu neslavēs nedz tie, kas nogrimuši klusumā.
Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовча́ння, —
18 Bet mēs gribam slavēt To Kungu, no šī laika mūžīgi. Alleluja!
а ми благословля́тимемо Господа — відтепе́р й аж навіки! Алілуя!
