Psalmi 106
1 Alleluja! Pateiciet Tam Kungam, jo Viņš ir labs, un Viņa žēlastība paliek mūžīgi.
Алілуя! Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!
2 Kas var izteikt Tā Kunga varenos darbus un izstāstīt visu Viņa teicamo slavu?
Хто може виразити словами могутність Господа й сповістити всю хвалу Його?
3 Svētīgi tie, kas tiesu tur un dara taisnību vienmēr.
Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно!
4 Piemini mani, ak Kungs, pēc Sava labā prāta uz Saviem ļaudīm, piemeklē mani ar Savu pestīšanu;
Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу, з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,
5 Ka redzam labumu pie Taviem izredzētiem un priecājamies par Tavu ļaužu prieku un lielāmies ar Tavu īpašumu.
щоб [міг я] побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм.
6 Mēs esam grēkojuši līdz ar saviem tēviem, esam noziegušies un bijuši bezdievīgi.
Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво.
7 Mūsu tēvi Ēģiptē nelika vērā Tavus brīnumus, tie nepieminēja Tavu lielo žēlastību, bet bija pārgalvīgi jūrmalā pie niedru jūras.
Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не пам’ятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного.
8 Viņš tiem palīdzēja Sava vārda dēļ, ka tiem parādītu Savu varu.
Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність.
9 Un Viņš rāja niedru jūru, ka tā sasīka, un Viņš vadīja caur dziļumiem kā pa tuksnesi.
Пригрозив Він морю Червоному, і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.
10 Un Viņš tos atpestīja no ienaidnieku rokas un tos atsvabināja no nīdētāju rokas.
І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога.
11 Ūdeņi apsedza viņu pretiniekus, ka neviens no tiem neatlika.
Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився [живим].
12 Tad tie ticēja Viņa vārdiem, tie dziedāja Viņa slavu.
Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу.
13 Bet steigšus tie aizmirsa Viņa darbus, tie nenogaidīja Viņa nodomu;
Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього.
14 Bet kārot iekārojās tuksnesī un kārdināja Dievu tai posta vietā.
Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі.
15 Tad Viņš tiem deva pēc viņu kārības, bet darīja viņu dvēseles nīkstam.
Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам.
16 Un tie apskauda Mozu lēģerī un Āronu, Tā Kunga svēto.
Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому Господа.
17 Zeme atvērās un aprija Datanu un apklāja Abirama biedrus.
Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама.
18 Un uguns iedegās viņu pulkā, liesma sadedzināja tos bezdievīgos.
Запалав вогонь серед їхнього зборища, полум’я пожерло нечестивих.
19 Tie taisīja teļu Horebā un klanījās tās bildes priekšā,
Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу,
20 Un pārvērsa savu godu par vērša ģīmi, kas ēd zāli.
проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву.
21 Viņi aizmirsa Dievu, savu Pestītāju, kas lielas lietas bija darījis Ēģiptes zemē,
Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті,
22 Brīnumus Hama zemē, briesmīgus darbus pie niedru jūras.
чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному.
23 Tā ka Viņš nodomāja tos izdeldēt, ja Mozus, Viņa izredzētais, nebūtu stājies tai plaisumā Viņa priekšā, novērst Viņa bardzību, lai nesamaitātu.
Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив [їх].
24 Tie necienīja to jauko zemi, tie neticēja Viņa Vārdam,
І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову,
25 Bet kurnēja savās teltīs un nepaklausīja Tā Kunga balsij.
і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу Господа.
26 Tāpēc Viņš pacēla pret tiem Savu roku, tos nosist tuksnesī
Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі,
27 Un nogāzt viņu dzimumu starp pagāniem un tos izkaisīt pa tām zemēm.
і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по [чужих] землях.
28 Tie pieķērās arī BaālPeoram un ēda mirušu upurus,
Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим [богам].
29 Un apkaitināja To Kungu ar saviem darbiem, ka mocība starp viņiem ielauzās.
І гнівили [Бога] вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця.
30 Tad Pinehas cēlās un sodīja, un tā mocība mitējās.
Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася.
31 Un tas viņam tapa pielīdzināts par taisnību uz bērnu bērniem mūžīgi.
Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки.
32 Un tie Viņu apkaitināja pie bāršanās ūdens, ka Mozum viņu dēļ ļaunums uzgāja.
І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха,
33 Jo tie padarīja viņa sirdi rūgtu, ka viņš neapdomīgi runāja ar savām lūpām.
бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами.
34 Tie arī neizdeldēja tās tautas, kā Tas Kungs tiem bija pavēlējis;
Вони не знищили народів, про які сказав їм Господь,
35 Bet tie sajaucās ar pagāniem un mācījās viņu darbus;
але змішалися з народами й навчилися [діяти] за їхніми вчинками;
36 Un kalpoja viņu elkiem, un tie viņiem palika par valgu.
служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою.
37 Pat savus dēlus un savas meitas tie upurēja nešķīstiem gariem,
Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам
38 Un izlēja nenoziedzīgas asinis, savu dēlu un savu meitu asinis, ko tie upurēja Kanaāna elkiem, tā ka zeme tapa apgānīta caur asins vainām.
і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кров’ю.
39 Un tie sagānījās ar saviem darbiem un maukoja ar savām darīšanām.
Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках.
40 Par to Tas Kungs ļoti iedusmojās pret Saviem ļaudīm un turēja par negantību Savu īpašumu;
Тоді спалахнула лють Господа на народ Його, гидким став Йому спадок Його.
41 Un Viņš tos nodeva pagānu rokā, un viņu nīdētāji par tiem valdīja.
І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними.
42 Un viņu ienaidnieki tos apbēdināja un tos pazemoja apakš savas rokas.
Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку.
43 Viņš tos izglāba daudzkārt, taču tie Viņu apkaitināja ar savu padomu un iznīka savu noziegumu dēļ.
Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої.
44 Bet Viņš uzlūkoja viņu bēdas un dzirdēja viņu kliegšanu,
Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання,
45 Un pieminēja viņu labad Savu derību, un Viņam bija žēl pēc Savas lielās žēlastības,
і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя.
46 Un lika tiem atrast sirds žēlastību pie visiem, kas tos turēja cietumā.
І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні.
47 Atpestī mūs, Kungs, mūsu Dievs, un sapulcini mūs no tiem pagāniem, ka mēs pateicamies Tavam svētam vārdam un lielāmies ar Tavu slavu.
Врятуй нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе ім’я, піднесено співати Тобі хвалу.
48 Slavēts lai ir Tas Kungs, Israēla Dievs, mūžīgi mūžam, un visi ļaudis lai saka: Āmen! Alleluja.
Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!
