Salamana Pamācības 22
1 Laba slava der vairāk, nekā liela bagātība; mīlestība pie ļaudīm labāka, nekā sudrabs un zelts.
Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
2 Bagāts sastopas ar nabagu; Tas Kungs viņus visus radījis.
Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
3 Gudrais paredz nelaimi un paglābjas; bet neprāta ļaudis skrien vien un dabū ciest.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
4 Pazemības, proti Dieva bijības alga ir bagātība un gods un dzīvība.
Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
5 Ērkšķi un valgi ir netiklam ceļā; kas savu dvēseli sargā, paliks tālu no tiem.
Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
6 Māci bērnam viņa ceļu, tad viņš, arī vecs palicis, no tā neatkāpsies.
Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
7 Bagātais valda pār nabagiem, un kas aizņēmās, ir aizdevēja kalps.
Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
8 Kas netaisnību sēj, tas bēdas pļaus un ies bojā caur savas blēdības rīksti.
Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
9 Žēlīga acs taps svētīta; jo viņa no savas maizes dod nabagam.
Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
10 Izdzen garzobi, tad aizies ķilda, un riešana mitēsies un kauns.
Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
11 Kam šķīsta sirds un mute mīlīga, tam ķēniņš ir par draugu.
Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
12 Tā Kunga acis pasargā, kam atzīšana; bet nelieša vārdus viņš izdeldē.
Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
13 Slinkais saka: „Lauva ir ārā; ielas vidū mani saplosīs!“
Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
14 Maukas mute ir dziļa bedre; ko Tas Kungs ienīst, tas krīt tur iekšā.
Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
15 Blēņas līp bērna sirdī; bet pārmācības rīkste tās izdzen tālu.
До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
16 Kas no nabaga plēš, savu mantu vairot, tas to atkal dos bagātam līdz pat trūcībai.
Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
17 Griez savu ausi un klausies gudro vārdu un loki savu sirdi pie manas atzīšanas.
Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
18 Jo tas būs jaukums, ja tu tos sirdī pasargāsi un tos visnotaļ stādīsi uz savām lūpām.
бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
19 Lai tava cerība stāv uz To Kungu. Šodien es tevi mācu, tiešām tevi!
Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
20 Vai tev jau sen to neesmu rakstījis ar padomiem un mācībām,
Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
21 Ka tev rādītu taisnus un patiesīgus vārdus, atbildēt patiesības vārdus tiem, kas tevi sūta.
щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
22 Neaplaupi nabagu, tādēļ ka tas nabags, un nenospaidi sērdieni tiesas priekšā;
Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
23 Jo Tas Kungs iztiesās viņu tiesu un laupīs dvēseli tiem, kas tos laupa.
бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
24 Netinies ar bargu, un nesameties ar to, kam ātras dusmas,
Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
25 Ka tu nemācies viņa tekas un nesavaldzini savu dvēseli.
щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
26 Neturies pie tiem, kas ar roku apsolās un par parādu galvo;
Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
27 Kad tev nebūs ko maksāt, tad noņems tavu gultu apakš tevis.
коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
28 Neatcel vecās robežas, ko tavi tēvi likuši.
Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
29 Ja tu vīru redzi, kas tikuši(prasmīgi) savu darbu dara, tas stāvēs ķēniņu priekšā, un nestāvēs šādu tādu ļaužu priekšā.
Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
