Salamana Pamācības 21
1 Ķēniņa sirds ir Tā Kunga rokā kā ūdens upes, un viņš to loka, kurp gribēdams.
Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
2 Ikvienam savi ceļi liekās taisni; bet Tas Kungs pārbauda sirdis.
Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
3 Darīt, kas taisnība un tiesa, Tam Kungam vairāk patīk, nekā upuris.
Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
4 Acu lepnība un sirds greznība, bezdievīga spīdeklis, ir grēks.
Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
5 Darbīga cilvēka nodomi ved tik pie vairuma; bet kas pārsteidzīgs, tiek pie trūkuma.
Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
6 Mantas ar meliem krāt ir zūdošs tvaiks tiem, kas meklē nāvi.
Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
7 Bezdievīgo varas darbi posta pašus, ka liedzās taisnību darīt.
Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
8 Līkus ceļus staigā blēdis, bet taisnais ir skaidrs savā darbā.
Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
9 Nama augšā kaktiņā dzīvot ir labāki, nekā namā kopā ar rējēju sievu.
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
10 Bezdievīga dvēsele kāro ļaunu; viņa acīs tuvākais neatrod žēlastības.
Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
11 Per garzobi, tad tas nejēga atjēgs; un pamāci prātīgo, tad viņš atzīs, kas der.
Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
12 Taisns (Dievs) skatās uz bezdievīgā namu; viņš bezdievīgos gāž nelaimē.
До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
13 Kas ausi aizbāž priekš nabaga kliegšanas, tas arīdzan sauks un netaps paklausīts.
Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
14 Dāvanas, klusu dotas, klusina bardzību, un dāvanas klēpī bargas dusmas.
Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
15 Prieks ir taisnam taisnību darīt, bet ļaundarītājiem būs izbailes.
Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
16 Cilvēks, kas nomaldījies no labiem ceļiem, dabūs dusu miroņu draudzē.
Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
17 Par tukšinieku paliks, kas līksmībā dzīvo, un kas vīnu un eļļu mīļo, tas nepaliks bagāts.
Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
18 Bezdievīgais priekš taisnā top nodots, un nelietis sirdsskaidrā vietā.
Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
19 Labāk dzīvot tukšā zemē, nekā pie rējējas un dusmīgas sievas.
Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
20 Gudra dzīvoklī ir mīlīga manta un eļļa; bet ģeķa cilvēks to izšķērdē.
Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
21 Kas dzenās pēc taisnības un apžēlošanas, atradīs dzīvību, taisnību un godu.
Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
22 Gudrais uzņem varenu ļaužu pilsētu un apgāž stiprumu, uz ko viņi paļaujas.
До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
23 Kas muti un mēli sargā, tas pasargā savu dvēseli no briesmām.
Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
24 Kas pārgalvis un lepns, to pareizi sauc par zaimotāju, un ko viņš dara, ir traka pārgalvība.
Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
25 Slinkam gan iegribās, bet tas mirst; jo rokas liedzās strādāt.
Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
26 Cauru dienu viņam gribās un gribās; bet taisnais dod un neliedzās.
він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
27 Bezdievīgo upuris ir negantība; jo vairāk, kad to upurē ļaunā sirds padomā.
Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
28 Melu liecinieks ies bojā; bet vīrs, kas dzirdējis, varēs vienmēr runāt.
Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
29 Bezdievīgam pierē bezkaunīga drošība; bet taisnais, šis drošs savā ceļā.
Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
30 Nedz gudrība, nedz saprašana, nedz padoms palīdz pret To Kungu.
Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
31 Zirgu gan sakopj uz kaujas dienu; bet no Tā Kunga nāk uzvarēšana.
Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
