Salamana Pamācības 2
1 Mans bērns, ja tu pieņemsi manus vārdus, un sirdī glabāsi manu mācību,
Сину мій, якщо при́ймеш слова мої ти, а нака́зи мої при собі заховаєш,
2 Savu ausi griezt uz gudrību un savu sirdi uz atzīšanu,
щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихи́лиш до розуму,
3 Tiešām, ja tu atzīšanas lūgsies un savu balsi pacelsi pēc saprašanas,
якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
4 Ja tu viņu meklēsi kā sudrabu un tai pakaļ dzīsies kā mantai;
якщо бу́деш шукати його, немов срі́бла, і бу́деш його ти пошу́кувати, як тих схо́ваних ска́рбів, —
5 Tad tu sapratīsi Tā Kunga bijāšanu un atradīsi Dieva atzīšanu;
тоді зрозумієш страх Господній, і зна́йдеш ти Богопізна́ння, —
6 (Jo Tas Kungs dod gudrību, no viņa mutes nāk atzīšana un saprašana:
бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання́ й розум!
7 Viņš taisniem paglabā labklāšanos un ir par bruņām tiem, kas bezvainībā staigā,
Він спасі́ння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
8 Sargādams taisnības ceļus un pasargādams savu taisno tekas; )
щоб справедливих стежо́к стерегти́, і береже́ Він дорогу Своїх богобі́йних!
9 Tad tu atzīsi, kas taisnība un tiesa, un kas skaidrība un ceļš uz visu labu,
Тоді ти збагне́ш справедливість та право, і простоту́, всіляку доро́гу добра,
10 Ja gudrība nāks tavā sirdī, un atzīšana tavai dvēselei būs mīļa,
бо мудрість уві́йде до серця твого́, і буде приємне знання́ для твоєї душі!
11 Tad labs padoms tevi pasargās un saprašana tevi paglabās,
розва́жність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегти́ме,
12 Ka tā tevi izglābj no ļauna ceļa, no vīra, kas netiklību runā,
щоб тебе врятувати від злої дороги, від люди́ни, що каже лукаве,
13 Kas atstājuši skaidrības ceļus, staigā pa tumsības ceļiem,
від тих, хто стежки́ простоти́ покидає, щоб ходити доро́гами те́мряви,
14 Kas priecājās ļaunu darīt un prieku atrod netiklībā un viltībā,
що ті́шаться, роблячи зло, що радіють круті́йствами злого,
15 Kuru ceļi ir greizi, un kas savās tekās netikli;
що стежки́ їхні круті, і відхо́дять своїми путя́ми, —
16 Ka tā tevi izglābj no svešas sievas, no svešnieces ar mīkstiem vārdiem,
щоб тебе врятува́ти від блудни́ці, від чужи́нки, що мо́вить м'яке́нькі слова́,
17 Kas atstāj savas jaunības vīru, un aizmirst sava Dieva derību;
що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, —
18 (Jo viņas nams pašķiebjās uz nāvi, un viņas ceļi pie miroņiem;
вона бо із домом своїм западе́ться у смерть, а стежки́ її — до померлих,
19 Visi, kas pie tās ieiet, negriežas atpakaļ, nedz atrod dzīvības ceļus; )
ніхто́, хто входить до неї, не ве́рнеться, і сте́жки життя не дося́гне, —
20 Ka, lai tu staigā pa labo ceļiem un sargi taisno tekas;
щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки́ справедливих беріг!
21 Jo taisnie dzīvos zemē, un sirdsskaidrie tur paliks;
Бо заме́шкають праведні землю, і невинні зоста́нуться в ній,
22 Bet bezdievīgie no zemes taps izdeldēti, un kas ticību netur, no tās taps izsakņoti.
а безбожні з землі будуть ви́гублені, і повирива́ються з неї невірні!
