Mateja Evaņg̒elijs 24
1 Un no Dieva nama izgājis Jēzus aizgāja. Un Viņa mācekļi piegāja pie Viņa un rādīja Viņam, kā tas Dieva nams uztaisīts.
І, вийшовши Ісус, пійшов із церкви; і приступилиученикиЙого, показати Йому будівлю церковну.
2 Bet Jēzus uz tiem sacīja: “Vai jūs to visu neredzat? Patiesi, Es jums saku, šeit akmens uz akmens netaps pamests, kas netaps nolauzīts.”
Ісус же рече їм: Чи бачите се все? Істино глаголю вам: Не зостанеть ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.
3 Un Viņam uz Eļļas kalna sēžot, tie mācekļi piegāja sevišķi un sacīja: “Saki mums, kad šīs lietas notiks, un kāda būs Tavas atnākšanas un pastara laika zīme?” (aiōn g165)
Як же сидїв на горі Оливній, поприходили до Него ученики самотою, кажучи: Скажи нам, коли се буде? й який знак Твого приходу й кінця сьвіту? (aiōn g165)
4 Un Jēzus atbildēja un uz tiem sacīja: “Pielūkojiet, ka neviens jūs nepieviļ.
І озвавшись Ісус, рече їм: Гледїть, щоб хто не звів вас.
5 Jo tur daudz nāks Manā Vārdā un sacīs: es esmu Kristus, un daudz pievils.
Багато бо приходити ме в імя моє, кажучи: Я Христос; і зведуть многих.
6 Bet jūs dzirdēsiet karus un karu daudzināšanu. Lūkojiet, nebēdājaties, jo visam tam tā būs notikt, bet tad vēl nav tas gals.
Чути мете ж про войни й чутки воєнні; гледїть же, не трівожтесь; мусить бо все статись, та се ще не конець.
7 Jo tad celsies tauta pret tautu un valsts pret valsti, un tad būs bada laiki un mēris un zemes trīcēšanas dažās vietās.
Бо встане нарід на нарід і царство на царство, й буде голоднеча, й помір, і трус по місцях.
8 Bet viss tas būs tikai to lielo bēdu iesākums.
Все ж се почин горя.
9 Tad tie jūs nodos mokās un jūs nokaus, un jūs tapsiet ienīdēti no visiem ļaudīm Mana Vārda dēļ.
Тоді видавати муть вас на муки, й вбивати муть вас; і зненавидять вас усі народи задля імя мого.
10 Un tad daudz apgrēcināsies, un viens otru nodos, un viens otru nīdēs.
І тоді поблазнять ся многі, й видавати муть одно одного, й ненавидіти муть одно одного.
11 Jo tad daudz viltīgi pravieši celsies un daudz pievils.
І багато лжепророків устане, й введуть многих.
12 Un tāpēc, ka netaisnība ies vairumā, mīlestība pie daudziem izdzisīs.
І задля намноженого беззаконня, прохолоне любов многих.
13 Bet kas pastāv līdz galam, tas tiks izglābts.
Хто ж видержить до останку, той спасеть ся.
14 Un šis evaņģēlijs no (Dieva) valstības visā pasaulē taps sludināts visām tautām, un tad nāks tas gals.
І проповідувати меть ся євангелия царства по всїй вселеннїй на сьвідкуваннє всім народам; і тоді прийде конець.
15 Kad jūs nu redzēsiet to izpostīšanas negantību, par ko pravietis Daniēls sacījis, ka tā stāv tai svētā vietā, (kas to lasa, tas lai to labi apdomā!)
Оце ж, як побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк стоячу на місці сьвятому (хто читав нехай розуміє),
16 Kas tad ir Jūdu zemē, tie lai bēg kalnos.
тодї, хто в Юдеї, нехай втікає на гори;
17 Un kas ir uz jumta, tas lai nekāpj zemē, kādu lietu no sava nama iznest;
хто на криші, нехай не влазить узяти що з хати своєї;
18 Un kas ir laukā, tas lai neatgriežas, savas drēbes paņemt.
і хто в полі, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.
19 Bet vai tām grūtām un zīdītājām tanī laikā!
Горе ж важким і годуючим під той час!
20 Bet lūdziet, ka jūsu bēgšana nenotiek ziemas laikā nedz svētā dienā.
Молїть ся ж, щоб не довелось вам утікати зимою, анї в суботу:
21 Jo tad būs tādas lielas bēdas, kādas nav bijušas no pasaules iesākuma līdz šim laikam, un kādas arī vairs nebūs.
буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде.
22 Un ja šīs dienas netaptu paīsinātas, tad neviens cilvēks netaptu izglābts; bet to izredzēto labad tās dienas taps paīsinātas.
І коли б тих днїв не вкорочено, то жодне б тіло не спасло ся; тільки ж задля вибраних укорочені будуть дні тиї.
23 Ja tad kas uz jums sacīs: redzi, še ir Kristus, vai tur; tad neticiet.
Тодї, коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або онде; не йміть віри.
24 Jo viltīgi kristi un viltīgi pravieši celsies un lielas zīmes un brīnumus darīs, ka arī tie izredzētie, ja tas varētu būt, uz alošanu taptu pievilti.
Устануть бо лжехрйсти й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коди можна, звести й вибраних.
25 Redziet, Es jums to papriekš esmu sacījis.
Оце ж наперед сказав я вам.
26 Tāpēc, kad tie uz jums sacīs: redzi, Viņš ir tuksnesī, - tad neejat ārā; redzi, Viņš ir kambaros, - tad neticat.
Коли ж скажуть вам: Ось він у пустині; не виходьте; Ось він у коморах; не діймайте віри.
27 Jo kā zibens izšaujas no rīta puses un atspīd līdz vakara pusei, tā būs arī Tā Cilvēka Dēla atnākšana.
Бо, як блискавка виходить зі сходу та сяє аж до заходу, так буде й прихід Сина чоловічого.
28 Jo kur ir maita, tur arī ērgļi sakrāsies.
Де бо є труп, там збирати муть ся вірли.
29 Bet tūdaļ pēc šā laika bēdām saule taps aptumšota, un mēnesis nedos savu spīdumu, un zvaigznes kritīs no debess, un debess stiprumi kustināsies.
І зараз після горя днів тих сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, й зорі попадають із неба, й сили небесні захитають ся.
30 Un tad Tā Cilvēka Dēla zīme rādīsies debesī, un tad visas ciltis virs zemes kauks un redzēs To Cilvēka Dēlu nākam debess padebešos ar lielu spēku un godību.
І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі; й тоді заголосять усї роди землі, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою.
31 Un Viņš sūtīs Savus eņģeļus ar lielu bazūnes skaņu, un tie Viņa izredzētos sakrās no tiem četriem vējiem, no viena debess gala līdz otram.
І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінців неба до кінців його.
32 Mācaties līdzību no vīģes koka: kad jau viņa zaros pumpuri metās, un lapas plaukst, tad jūs zināt, vasaru esam klātu.
Від смоківниці ж навчіть ся приповісти: Коли вже віттє її стане мягке й пустить листє, знайте, що близько літо.
33 Tā arīdzan, kad jūs visu to redzēsiet, tad ziniet, ka tas ir tuvu priekš durvīm.
Так само й ви: як оце все побачите, відайте, що близько під дверима.
34 Patiesi, Es jums saku: šī cilts nezudīs, tiekams viss tas būs noticis.
Істино глаголю вам: Не перейде рід сей, як усе теє станеть ся.
35 Debess un zeme zudīs, bet Mani vārdi nezudīs.
Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.
36 Bet par to dienu un stundu neviens nezina, ne tie debesu eņģeļi, kā vien Mans Tēvs.
Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, тільки сам Отець мій.
37 Bet tā, kā bija Noas dienās, tāpat arī būs Tā Cilvēka Dēla atnākšana.
Як же днї Ноеві, так буде й прихід Сина чоловічого.
38 Jo itin kā tie tais dienās priekš tiem grēku plūdiem rija un plītēja, precējās un laulībā devās līdz tai dienai, kad Noa iegāja šķirstā,
Бо, як буди за днїв перед потопом, що їли, й пили, женились, і віддавались, аж до дня, коли увійшов Ной у ковчег,
39 Un tie neņēma vērā, tiekams tie plūdi nāca un visus aizņēma; tāpat būs arī Tā Cilvēka Dēla atnākšana.
та й не знали, аж прийшла повідь і позносила всіх; так буде й прихід Сина чоловічого.
40 Tad divi būs laukā; viens taps pieņemts, otrs atmests.
Тоді буде двоє в полі; один візьметь ся, а один зоставить ся.
41 Divas mals dzirnavās, viena taps pieņemta, otra atmesta.
Дві молоти муть на жорнах; одна візьметь ся, а одна зоставить ся.
42 Tāpēc esiet modrīgi, jo jūs nezināt, kurā stundā jūsu Kungs nāk.
Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде.
43 Bet to protiet, kad nama kungs zinātu, kurā stundā zaglis nāks, tad tas paliktu nomodā un neļautu savā namā ielauzties.
Се ж відайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодій, то пильнував би, та й не попустив би підкопати хати своєї.
44 Tāpēc arī jūs esiet gatavi, jo tanī stundā, kurā jūs nedomājiet, Tas Cilvēka Dēls nāks.
Тим же й ви будьте готові; бо тієї години, як і не думаєте, Син чоловічий прийде.
45 Kurš nu ir tas uzticīgais un gudrais kalps, ko tas kungs iecēlis pār savu saimi, tiem maizi dot savā laikā?
Який єсть вірний слуга й розумний, що поставив пан його над челяддю своєю, щоб роздавав їй харч у пору?
46 Svētīgs tas kalps, ko tas kungs pārnācis atradīs tā darām.
Щасливий той слуга, котрого, прийшовши пан його, застане, що робить так.
47 Patiesi, Es jums saku, ka viņš to iecels pār visām savām mantām.
Істино глаголю вам: Що поставить його над усім добром своїм.
48 Bet ja tas ļaunais kalps savā sirdī sacīs: mans kungs kavējās nakt.
А которий лукавий слуга казати ме в серці своїм: Забарить ся мій пан прийти,
49 Un iesāks savus darba biedrus sist un ar tiem plītniekiem rīt un plītēt:
та й зачне бити своїх товаришів, та їсти й пити з пяницями;
50 Tad tā kalpa kungs nāks tādā dienā, kad šis negaida, un tādā stundā, ko šis nezina,
то прийде пан того слуги дня, якого не сподїваєть ся, і години, якої не відав,
51 Un to šķels pušu un tam dos algu ar tiem liekuļiem. Tur būs raudāšana un zobu trīcēšana.
та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить; там буде плач і скреготаннє зубів.
