Ījaba 35
1 Un Elihus vēl atbildēja un sacīja:
І говорив Елі́гу та й сказав:
2 Vai tev šķiet pareizi esam, ka tu saki: mana taisnība iet pāri par Dieva taisnību,
„Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?
3 Ka tu saki: kas man no tās atlec, ko es ar to vairāk panākšu nekā ar saviem grēkiem?
Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“
4 Es tev vārdu atbildēšu un taviem draugiem pie tevis:
Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
5 Skaties pret debesi un redzi, uzlūko padebešus, kas ir augsti pāri pār tevi.
Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.
6 Ja tu grēko, ko tu Viņam vari darīt? Un lai tavu pārkāpumu daudz, ko tu Viņam padarīsi?
Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому?
7 Ja tu esi taisns, kas Viņam no tā tiek, jeb ko Viņš dabū no tavas rokas?
Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?
8 Tev cilvēkam tava bezdievība par postu, un tev cilvēka bērnam tava taisnība nāk par labu.
Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!
9 Par varas darbu pulku tie brēc, tie kliedz lielo kungu elkoņa dēļ.
Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох.
10 Bet neviens nesaka: kur ir Dievs, mans Radītājs, kas ir naktī dod slavas dziesmas,
Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
11 Kas mūs darījis jo izmācītus, nekā lopus virs zemes, un gudrākus pār putniem apakš debess.
що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
12 Tie tur brēc, bet Viņš neatbild ļauno pārgalvības dēļ.
Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.
13 Tiešām, Dievs netaisnību nepaklausa un tas Visuvarenais to neuzlūko.
Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.
14 Jebšu tu saki, ka tu Viņu neredzēsi, tā tiesas lieta ir Viņa priekšā, gaidi tik uz Viņu.
Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́!
15 Bet nu, ka Viņa dusmība vēl nepiemeklē, vai Viņš tādēļ vērā neliek, ka pārkāpumu ir tik daudz?
А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту,
16 Un tomēr Ījabs tukšiem vārdiem atvēris savu muti un daudz runājis bez saprašanas.
то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.
