Ecechiela 10
1 Un es redzēju, un raugi, uz tā izplatījuma pār to ķerubu galvām bija kā safīra akmens, tā kā goda krēsls redzams pār viņiem.
І побачив я, аж ось на небозво́ді, що на голові Херувимів, було щось, як камінь сапфі́р, на вигляд подоби трону бачилося на них.
2 Un Viņš runāja uz to vīru, kas bija ģērbies audeklī, un sacīja: ej iekšā starp tiem skrituļiem apakš tiem ķerubiem, un pildi savas rokas ar degošām oglēm, kas starp tiem ķerubiem, un kaisi tās pār to pilsētu. Un viņš gāja iekšā priekš manām acīm.
І Він промовив до того чоловіка, одя́гненого в льняне́, та й сказав: „Увійди поміж коле́са під Херувимом, і напо́вни свої жмені вугли́нами огню з-поміж Херувимів, і кинь на місто!“І він увійшов перед моїми очима.
3 Un tie ķerubi stāvēja tam namam pa labo roku, kad tas vīrs iegāja, un padebesis piepildīja iekšēju pagalmu.
А Херувими стояли з правого боку дому, коли вхо́див чоловік, і хмара напо́внила вну́трішнє подвір'я.
4 Tad Tā Kunga godība pacēlās no tiem ķerubiem pie tā nama sliekšņa, un tas nams piepildījās ar padebesi, un tas pagalms bija pilns spožuma no Tā Kunga godības.
І підняла́ся слава Господня з-над Херувима на поріг дому, і напо́внився дім хмарою, а подвір'я напо́внилося сяйвом Господньої слави.
5 Un to ķerubu spārnu troksni dzirdēja līdz ārējam pagalmam, kā tā visuvarenā Dieva balsi, kad Tas runā.
А шум крил Херувимів був чутий аж до зовнішнього подві́р'я, як голос Бога Всемогу́тнього, коли Він говорить.
6 Un kad Viņš tam vīram, kas ģērbies audeklī, bija pavēlējis un sacījis: ņem uguni no tiem skrituļiem starp tiem ķerubiem, tad viņš gāja iekšā un piestājās pie viena skrituļa.
І сталося, коли Він наказав чоловікові, одя́гненому в льняне́, кажучи: „Візьми огонь поміж коле́сами з-під Херувимів“, то той прийшов і став при ко́лесі.
7 Tad ķerubs izstiepa savu roku starp tiem ķerubiem pēc tā uguns, kas bija starp tiem ķerubiem, un to ņēma un deva tam vīram rokā, kas bija ģērbies audeklī; tas to ņēma un izgāja ārā.
І Херувим простягнув свою руку з-поміж Херувимів до огню, що поміж Херувимами, і взяв, і дав до жмені одя́гненого в льняне́, а той узяв і вийшов.
8 Un tur parādījās pie tiem ķerubiem tā kā cilvēka roka apakš viņu spārniem.
І показалася в Херувимів подоба лю́дської руки під їхніми кри́лами.
9 Tad es redzēju, un raugi, četri skrituļi bija pie tiem ķerubiem, pie ikkatra ķeruba viens skritulis, un tie skrituļi izskatījās kā turkisa akmeņi:
І я побачив, аж ось чотири ко́лесі при Херувимах, по одно́му ко́лесі при кожному Херувимі, а вид тих коле́с, ніби вигляд каменя хризолі́та.
10 Un tie četri bija vienādi pēc izskata, tā kā būtu skritulis iekš skrituļa.
А їхній вигляд — подоба одна чотирьом їм, як коли б ко́лесо було в ко́лесі.
11 Ejot tie gāja uz savām četrām pusēm, tie ejot negriezās, bet kurp galva turējās, turp tie gāja pakaļ, tie ejot negriezās.
В ході́ своїй вони йшли на чотири свої боки, не оберта́лися в ході́ своїй, бо до того місця, куди обе́рнеться голова, за нею йшли вони, не оберта́лися в ході́ своїй.
12 Un visa viņu miesa un viņu mugura un viņu rokas un viņu spārni un tie skrituļi bija pilni acu visapkārt pie tiem četriem un viņu skrituļiem.
А все їхнє тіло, і їхня спи́на, і їхні руки, і їхні кри́ла, і ті коле́са були повні оче́й навколо, всі чотири мали коле́са.
13 Tie skrituļi tapa nosaukti viesulis priekš manām ausīm.
А ці коле́са були кликані при мені „Ґалґал“.
14 Un ikvienam bija četri vaigi, tas pirmais vaigs bija ķeruba vaigs, un tas otrais vaigs bija cilvēka vaigs, un tas trešais bija lauvas vaigs, un tas ceturtais bija ērgļa vaigs.
А в кожного чотири обличчі: обличчя одно́го — обличчя Херувима, обличчя другого — обличчя люди́ни, а третій — обличчя ле́ва, а четвертий — обличчя орла.
15 Un tie ķerubi cēlās. Tie bija tie paši dzīvie, ko biju redzējis pie Ķebaras upes.
І підняли́ся ті Херувими. Це та жива істота, яку я бачив на річці Кева́р.
16 Un kad tie ķerubi gāja, tad tie skrituļi gāja viņiem sānis, un kad tie ķerubi savus spārnus pacēla, no zemes uz augšu skriet, tad ir tie skrituļi no viņu sāniem nešķīrās.
А коли йшли ті Херувими, то йшли й ті коле́са при них, а коли ті Херувими підіймають свої крила, щоб знятись із землі, не відверта́ються також ті коле́са від них.
17 Kad tie stāvēja, tad ir šie stāvēja, un kad tie cēlās, tad ir šie cēlās, jo tā dzīvā gars bija iekš tiem.
Коли ті ставали, ставали й вони, а коли ті підіймалися, підіймалися й вони, бо в них був дух живої істоти.
18 Un Tā Kunga godība gāja nost no tā nama sliekšņa un stāvēja uz tiem ķerubiem,
І вийшла слава Господня і з-над порога дому, і стала над Херувимами.
19 Un tie ķerubi cilāja savus spārnus un pacēlās no zemes uz augšu priekš manām acīm iziedami, un tie skrituļi gāja viņiem sānis; un tie nostājās pie Tā Kunga nama vārtu durvīm pret rīta pusi, un Israēla Dieva godība bija virsū pār viņiem.
І підняли́ Херувими свої кри́ла, і зняли́ся з землі на моїх оча́х, коли вони йшли, а ті коле́са побіч них, і стали при вході до схі́дньої брами Господнього дому, а слава Ізраїлевого Бога зверху над ними.
20 Šie bija tie dzīvie, ko es redzēju apakš Israēla Dieva pie Ķebaras upes, un es nomanīju, tos esam ķerubus.
Це та жива істота, яку я бачив під Богом Ізраїлевим над річкою Кева́р. І я пізнав, що це Херувими.
21 Ikvienam bija četri vaigi un ikvienam bija četri spārni un apakš viņu spārniem bija kā cilvēku rokas.
У кожного було по чотири обличчі, у кожного — чотири крилі́, а під їхніми кри́лами — подоба лю́дських рук.
22 Un viņu vaigi izskatījās kā tie, ko biju redzējis pie Ķebaras upes, šiem un viņiem bija vienāds izskats; un ikviens gāja taisni uz priekšu.
А подоба їхнього обличчя — це ті обличчя, які я бачив над річкою Кева́р, їхній вигляд та вони самі. Кожен ішов просто вперед.
