Pirmā Laiku 5
1 Un Rūbena, Israēla pirmdzimušā dēla, bērni, (jo viņš bija tas pirmdzimušais, bet tāpēc, ka tas bija sagānījis sava tēva gultu, viņa pirmdzimtība tapa dota Jāzepa, Israēla dēla, bērniem, bet to tik neskaitīja (cilts rakstos) par pirmdzimto.
А сини Руви́ма, Ізраїлевого перворо́дженого, — бо він первороджений, та за збезче́щення ним ложа свого батька перворі́дство було дане синам Йо́сипа, сина Ізраїлевого, та вони не могли приписатися до перворі́дства.
2 Jo Jūda palika varens starp saviem brāļiem, un no viņa bija tas valdnieks, bet Jāzepam palika tā pirmdzimtība).
Бо Юда став найсильнішим серед братів своїх, і кня́зем, сильнішим від нього, а перворі́дство дісталося Йо́сипові.
3 Rūbena, Israēla pirmdzimušā dēla, bērni bija: Hanoks un Palus, Hecrons un Karmus.
Сини Руви́ма, Ізраїлевого первородженого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі.
4 Joēļa bērni bija: Šemajus, tā dēls Gogs, tā dēls Šimejus,
Йоїлові сини: Шемая — син його, його син Ґоґ, син його — Шім'ї,
5 Tā dēls Miha, tā dēls Reaja, tā dēls Baāls,
син його Міха, син його — Реая, син його — Баал,
6 Tā dēls Beēra, ko TiglatPilnesers, Asīrijas ķēniņš, aizveda cietumā, - tas bija Rūbena bērnu lielskungs.
син його Беера, якого вигнав Тіллеґат-Пілнеесер, цар асирійський. Він був начальником Руви́мівців.
7 Un viņa brāļi pēc saviem radiem, kā tie savos radu rakstos tapa skaitīti: virsnieks Jejels un Zaharija,
А брати́ його, за його ро́дами, у приписувані за пото́мством їх, були: голова Єіїл, і Захарій,
8 Un Belus, Asasa dēls, tas bija Zemas, tas Joēļa dēls, tas dzīvoja Aroērā un līdz Nebum un BaālMeonam;
і Бела, син Азаза, сина Шеми, Йоїлового сина, — він сидів в Ароері й аж по Нево та Баал-Меон.
9 Un pret rītiem viņš dzīvoja, līdz kamēr nāk tuksnesī pie Eifrat upes, jo viņu ganāmie pulki bija vairojušies Gileādas zemē.
А на схід він сидів аж до ви́ходу на пустиню від річки Ефра́т, бо їхні че́реди в ґілеадському краї стали числе́нні.
10 Un Saula laikā tie karoja pret Agariem; un šie krita caur viņu rokām, un tie dzīvoja viņu teltīs visā Gileādas rīta pusē.
А за Саулових днів вони провадили війну з агарянами, і ті впали в їхні руки, а вони сиділи в їхніх наме́тах на всім просто́рі на схід від Ґілеаду.
11 Un Gada bērni dzīvoja tiem pretī Basanas zemē līdz Zalkai.
А Ґадові сини сиділи навпроти них у баша́нському кра́ї аж до Салхи.
12 Joēls tas pirmais un Safans tas otrais un Jaēnajus un Šafats Basanā.
Йоїл — голова, а Шафам — другий, і Янай, і Шафат у Башані.
13 Un viņu brāļi pēc viņu tēvu namiem bija: Mikaēls un Mešulams un Zebus un Jorajus un Jaēkans un Zija un Hebers, septiņi.
А їхні бра́ття за дома́ми своїх батьків: Михаїл, і Мешуллам, і Шева, і Йорай, і Якан, і Зія, і Евер, — се́меро.
14 Šie bija Abikaīļa bērni, tas bija Ura, tas Jarvas, tas Gileāda, tas Mikaēļa, tas Jezizajus, tas Jādas, tas Busa dēls.
Оце сини Авіхаїла, сина Хурі, сина Яроаха, сина Ґілеада, сина Михаїла, сина Єшішая, сина Єхдо, сина Буза.
15 Akus, Abdiēļa dēls, Gunas dēla dēls, bija virsnieks pār viņu tēvu namu.
Ахі, син Авдіїла, сина Ґунієвого, голови́ дому батькі́в їх.
16 Un tie dzīvoja Gileādā un Basanā un viņu piederīgās vietās un visā Šarona apgabalā līdz viņu galiem.
І сиділи вони в Ґілеаді, в Башані та в залежних від нього містах, та в усіх пасови́ськах Шарону, на місцях виходу їх.
17 Visi šie tapa sazīmēti radu rakstos Jotama, Jūda ķēniņa, laikā, un Jerobeama, Israēla ķēniņa, laikā.
Усі вони були́ переписані в днях Йотама, Юдиного царя, та в днях Єровоама, царя Ізраїлевого.
18 Rūbena bērnu un Gada bērnu un Manasus puscilts, kas bija sirdīgi vīri un bruņas un zobenu nesa un stopu uzvilka un uz karu mācīti, to bija četrdesmit četri tūkstoši septiņsimt sešdesmit, kas gāja karā.
Синів Рувима, і ґадян, і половини Манасіїного племени, людей військо́вих, що носять щита й меча та натягують лука, та ви́практикуваних у війні — було сорок і чотири тисячі і сім сотень і шістдеся́т, що вихо́дили з ві́йськом.
19 Un tie karoja pret Agariem un Jeturu un Navesu un Nodabu.
І прова́дили вони війну з агарянами, і з Ітуром, і з Нафішем, і з Нодавом.
20 Bet tiem nāca palīgs pret šiem, un Agari tapa doti viņu rokā un visi, kas ar tiem bija. Jo tie piesauca Dievu kaujā, un viņš no tiem likās pielūgties, tāpēc ka tie uz viņu cerēja.
І да́на була їм поміч на них, і ві́ддані були в їхню руку ті агаряни та всі, що з ними, бо вони кликали до Бога в бою́, і Він був убла́ганий, бо вони наді́ялися на Нього.
21 Un tie noveda lopus, piecdesmit tūkstoš kamieļus, divsimt piecdesmit tūkstoš avis un divtūkstoš ēzeļus un simt tūkstoš cilvēkus.
І вони зайняли їхні че́реди: їхніх верблю́дів п'ятдеся́т тисяч, і дрібно́ї худоби двісті й п'ятдесят тисяч, і ослів дві тисячі, а лю́дських душ — сто тисяч.
22 Jo daudz krita ievainoti, tāpēc ka tā kauja bija no Dieva. Un tie dzīvoja viņu vietā līdz cietuma laikam.
Бо трупів попадало багато, бо від Бога була ця війна. І сиділи вони на своєму місці аж до неволі.
23 Un Manasus puscilts bērni dzīvoja tai zemē un vairojās no Basanas līdz Baāl Hermonam un Senirai un Hermona kalnam.
А сини половини Манасіїного племени сиділи в краю́ від Башану аж до Баал-Хермону й Сеніру та гори́ Гермо́ну. Вони розмно́жилися.
24 Un šie bija viņu tēva namu virsnieki: Hefers un Jezejus un Eliēls un Asriēls un Jeremija un Odavija un Jakdiēls, stipri varoņi, slaveni vīri, savu tēvu nama virsnieki.
А оце го́лови домів їхніх батьків: і Ефер, і Їш'ї, і Еліїл, і Азріїл, і Їрмея, і Годавія, і Яхдіїл, — мужі відважні, мужі славні, го́лови домів їхніх батькі́в.
25 Bet kad tie apgrēkojās pret savu tēvu Dievu un maukoja pakaļ to zemes ļaužu dieviem, ko Dievs viņu priekšā bija izdeldējis,
Та спроневі́рилися вони Богові своїх батьків, і блуди́ли за богами народів Кра́ю, яких Бог вигубив перед ними.
26 Tad Israēla Dievs pamodināja Pūla, Asīrijas ķēniņa, garu un Tiglat-Pilnesera, Asīrijas ķēniņa, garu un aizveda cietumā Rūbena bērnus un Gada bērnus un Manasus puscilti un tos noveda uz Alu un Aboru un Aru un pie Gozanas upes līdz šai dienai.
І Бог Ізраїлів збудив духа Пула, царя асирійського, і духа Тілленат-Піл'несера, царя асирійського, і він ви́селив їх, Рувимівців і Ґадівців та половину Манасіїного племени, і запровадив їх у Халах, і Хавор, і Хару, та до річки Ґозан, і вони там аж до цього дня.
