Psalmorum 90
1 oratio Mosi hominis Dei Domine refugium tu factus es nobis in generatione et generatione
Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Владико, Ти був пристановищем нашим з роду в рід.
2 priusquam montes fierent et formaretur terra et orbis a saeculo usque in saeculum tu es Deus
Перш ніж народилися гори й Ти утворив землю і всесвіт, від віку й до віку Ти – Бог.
3 ne avertas hominem in humilitatem et dixisti convertimini filii hominum
Ти повертаєш людину назад у порох і кажеш: «Поверніться назад, сини людські!»
4 quoniam mille anni ante oculos tuos tamquam dies hesterna quae praeteriit et custodia in nocte
Адже тисяча років в очах Твоїх, немов день вчорашній, що минає, як сторожа вночі.
5 quae pro nihilo habentur eorum anni erunt
Потоком Ти несеш людей, немов сон минули вони; як трава, що вранці сходить,
6 mane sicut herba transeat mane floreat et transeat vespere decidat induret et arescat
вранці цвіте й рясніє, а ввечері в’яне й засихає.
7 quia defecimus in ira tua et in furore tuo turbati sumus
Ми щезаємо у гніві Твоєму, і через лють Твою ми збентежені.
8 posuisti iniquitates nostras in conspectu tuo saeculum nostrum in inluminatione vultus tui
Ти поклав наші беззаконня перед Собою, наші приховані [гріхи вивів] на світло Твого обличчя.
9 quoniam omnes dies nostri defecerunt in ira tua defecimus anni nostri sicut aranea meditabantur
Бо всі дні наші проходять у люті Твоїй; роки наші згасають, немов стогін.
10 dies annorum nostrorum in ipsis septuaginta anni si autem in potentatibus octoginta anni et amplius eorum labor et dolor quoniam supervenit mansuetudo et corripiemur
Днів наших – сімдесят років, а якщо є сила, то вісімдесят років, і найкраще в них [забирає] праця й смуток; вони минають швидко, і ми відлітаємо.
11 quis novit potestatem irae tuae et prae timore tuo iram tuam
Хто знає силу гніву Твого? Страх перед Тобою, [настільки великий], як і лють Твоя.
12 dinumerare dexteram tuam sic notam fac et conpeditos corde in sapientia
Навчи нас так лічити дні наші, щоб ми набули мудре серце.
13 convertere Domine usquequo et deprecabilis esto super servos tuos
Повернися ж, Господи, доки так буде? Змилуйся над рабами Твоїми!
14 repleti sumus mane misericordia tua et exultavimus et delectati sumus in omnibus diebus nostris
Насичуй нас милістю Твоєю вранці, тоді ми веселитися й радіти будемо по всі дні наші.
15 laetati sumus pro diebus quibus nos humiliasti annis quibus vidimus mala
Дай нам порадіти за ті дні, коли Ти упокорював нас, за ті роки, коли ми бачили лихо.
16 et respice in servos tuos et in opera tua et dirige filios eorum
Нехай з’явиться Твоє діло рабам Твоїм, і велич Твоя – синам їхнім.
17 et sit splendor Domini Dei nostri super nos et opera manuum nostrarum dirige super nos et opus manuum nostrarum dirige;
І нехай перебуватиме прихильність Володаря, Бога нашого, на нас. Справу рук наших утверди для нас, справу рук наших зміцни нам.
