Psalmorum 81
1 in finem pro torcularibus Asaph exultate Deo adiutori nostro iubilate Deo Iacob
Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Аса́фів. Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,
2 sumite psalmum et date tympanum psalterium iucundum cum cithara
заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,
3 bucinate in neomenia tuba in insigni die sollemnitatis nostrae
засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,
4 quia praeceptum Israhel est et iudicium Dei Iacob
бо це право Ізраїлеві, Зако́н Бога Якова!
5 testimonium in Ioseph posuit illud cum exiret de terra Aegypti linguam quam non noverat audivit
На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
6 devertit ab oneribus dorsum eius manus eius in cofino servierunt
„Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.
7 in tribulatione invocasti me et liberavi te exaudivi te in abscondito tempestatis probavi te apud aquam Contradictionis diapsalma
Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. (Се́ла)
8 audi populus meus et contestabor te Israhel si audias me
Слухай же ти, Мій наро́де, і хай Я засві́дчу тобі, о Ізраїлю, — коли б ти послухав Мене:
9 non erit in te deus recens nec adorabis deum alienum
нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
10 ego enim sum Dominus Deus tuus qui eduxi te de terra Aegypti dilata os tuum et implebo illud
Я — Господь, Бог твій, що з кра́ю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста — і Я їх напо́вню!
11 et non audivit populus meus vocem meam et Israhel non intendit mihi
Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —
12 et dimisi illos secundum desideria cordis eorum ibunt in adinventionibus suis
і Я їх пустив ради впе́ртости їхнього серця, — нехай вони йдуть за своїми пора́дами!
13 si populus meus audisset me Israhel si in viis meis ambulasset
Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,
14 pro nihilo forsitan inimicos eorum humiliassem et super tribulantes eos misissem manum meam
ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!
15 inimici Domini mentiti sunt ei et erit tempus eorum in saeculo
Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,
16 et cibavit illos ex adipe frumenti et de petra melle saturavit illos
і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“
