Psalmorum 74
1 intellectus Asaph ut quid Deus reppulisti in finem iratus est furor tuus super oves pascuae tuae
Псалом навча́льний, Аса́фів.
2 memor esto congregationis tuae quam possedisti ab initio redemisti virgam hereditatis tuae mons Sion in quo habitasti in eo
Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —
3 leva manus tuas in superbias eorum in finem quanta malignatus est inimicus in sancto
підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!
4 et gloriati sunt qui oderunt te in medio sollemnitatis tuae posuerunt signa sua signa
Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —
5 et non cognoverunt sicut in exitu super summum quasi in silva lignorum securibus
виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.
6 exciderunt ianuas eius in id ipsum in securi et ascia deiecerunt eam
А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,
7 incenderunt igni sanctuarium tuum in terra polluerunt tabernaculum nominis tui
Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.
8 dixerunt in corde suo cognatio eorum simul quiescere faciamus omnes dies festos Dei a terra
Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...
9 signa nostra non vidimus iam non est propheta et nos non cognoscet amplius
Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде ...
10 usquequo Deus inproperabit inimicus inritat adversarius nomen tuum in finem
Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?
11 ut quid avertis manum tuam et dexteram tuam de medio sinu tuo in finem
Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!
12 Deus autem rex noster ante saeculum operatus est salutes in medio terrae
А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!
13 tu confirmasti in virtute tua mare contribulasti capita draconum in aquis
Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,
14 tu confregisti capita draconis dedisti eum escam populis Aethiopum
Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,
15 tu disrupisti fontem et torrentes tu siccasti fluvios Aetham;
Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!
16 tuus est dies et tua est nox tu fabricatus es auroram et solem
Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
17 tu fecisti omnes terminos terrae aestatem et ver tu plasmasti ea
всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!
18 memor esto huius inimicus inproperavit Dominum et populus insipiens incitavit nomen tuum
Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“
19 ne tradas bestiis animam confitentem tibi animas pauperum tuorum ne obliviscaris in finem
Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!
20 respice in testamentum tuum quia repleti sunt qui obscurati sunt terrae domibus iniquitatum
Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!
21 ne avertatur humilis factus confusus pauper et inops laudabunt nomen tuum
Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!
22 exsurge Deus iudica causam tuam memor esto inproperiorum tuorum eorum qui ab insipiente sunt tota die
Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!
23 ne obliviscaris voces inimicorum tuorum superbia eorum qui te oderunt ascendit semper
Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!
