Psalmorum 73
1 psalmus Asaph quam bonus Israhel Deus his qui recto sunt corde
Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем!
2 mei autem paene moti sunt pedes paene effusi sunt gressus mei
А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи,
3 quia zelavi super iniquis pacem peccatorum videns
коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих!
4 quia non est respectus morti eorum et firmamentum in plaga eorum
Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям.
5 in labore hominum non sunt et cum hominibus non flagellabuntur
Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх.
6 ideo tenuit eos superbia operti sunt iniquitate et impietate sua
Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати.
7 prodiet quasi ex adipe iniquitas eorum transierunt in affectum cordis
Вирячилися від жиру їхні очі – збулися [в них] розбещені задуми серця.
8 cogitaverunt et locuti sunt in nequitia iniquitatem in excelso locuti sunt
Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення.
9 posuerunt in caelum os suum et lingua eorum transivit in terra
На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає.
10 ideo convertetur populus meus hic et dies pleni invenientur in eis
Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду повною мірою.
11 et dixerunt quomodo scit Deus et si est scientia in Excelso
Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
12 ecce ipsi peccatores et abundantes in saeculo obtinuerunt divitias
Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!»
13 et dixi ergo sine causa iustificavi cor meum et lavi inter innocentes manus meas
Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки?
14 et fui flagellatus tota die et castigatio mea in matutino
Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку.
15 si dicebam narrabo sic ecce nationem filiorum tuorum reprobavi
Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх.
16 et existimabam cognoscere hoc labor est ante me
І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх.
17 donec intrem in sanctuarium Dei intellegam in novissimis eorum
Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець.
18 verumtamen propter dolos posuisti eis deiecisti eos dum adlevarentur
Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і [потім] штовхаєш їх до загибелі.
19 quomodo facti sunt in desolationem subito defecerunt perierunt propter iniquitatem suam
Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху!
20 velut somnium surgentium Domine in civitate tua imaginem ipsorum ad nihilum rediges
Як сновидіння [зникає] після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.
21 quia inflammatum est cor meum et renes mei commutati sunt
Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися,
22 et ego ad nihilum redactus sum et nescivi
тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою.
23 ut iumentum factus sum apud te et ego semper tecum
Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у [Своїй] руці.
24 tenuisti manum dexteram meam et in voluntate tua deduxisti me et cum gloria suscepisti me
Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу.
25 quid enim mihi est in caelo et a te quid volui super terram
Хто є в мене на небі, [крім Тебе]? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!
26 defecit caro mea et cor meum Deus cordis mei et pars mea Deus in aeternum
Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!
27 quia ecce qui elongant se a te peribunt perdidisti omnem qui fornicatur abs te
Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає [вдалині] від Тебе.
28 mihi autem adherere Deo bonum est ponere in Domino Deo spem meam ut adnuntiem omnes praedicationes tuas in portis filiae Sion
А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря Господа мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.
