< Psalmorum 71 >
1 David psalmus filiorum Ionadab et priorum captivorum in te Domine speravi non confundar in aeternum
До Те́бе вдаюся я. Господи, — хай же не бу́ду повік засоро́млений! —
2 in iustitia tua libera me et eripe me inclina ad me aurem tuam et salva me
ви́зволь мене через правду Свою, і звільни́ мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси́ мене,
3 esto mihi in Deum protectorem et in locum munitum ut salvum me facias quoniam firmamentum meum et refugium meum es tu
стань для мене за скелю мешка́льну, куди міг би я за́вжди ховатись! Ти наказав рятува́ти мене, бо Ти скеля моя та тверди́ня моя!
4 Deus meus eripe me de manu peccatoris de manu contra legem agentis et iniqui
Бо́же мій, визволь мене від руки беззако́нного, від руки́ того, хто кривдить та гно́бить мене,
5 quoniam tu es patientia mea Domine Domine spes mea a iuventute mea
Ти бо, Влади́ко, наді́я моя, Господи, Ти охоро́на моя від юна́цького віку мого!
6 in te confirmatus sum ex utero de ventre matris meae tu es protector meus in te cantatio mea semper
На Тебе опе́рся я був від наро́дження, від утроби моєї матері — Ти охоро́на моя, в Тобі моя слава постійно!
7 tamquam prodigium factus sum multis et tu adiutor fortis
Я став багатьо́м, як диво́вище, — та Ти си́льна моя охоро́на!
8 repleatur os meum laude ut cantem gloriam tuam tota die magnitudinem tuam
Уста́ мої повні Твоєї хвали́, уве́сь день — Твоєї вели́чности!
9 non proicias me in tempore senectutis cum deficiet virtus mea ne derelinquas me
Не кидай мене на час ста́рости, коли зме́ншиться сила моя, не лиши Ти мене,
10 quia dixerunt inimici mei mihi et qui custodiebant animam meam consilium fecerunt in unum
бо мої вороги проти мене змовля́ються, а ті, що чату́ють на душу мою — нараджа́ються ра́зом,
11 dicentes Deus dereliquit eum persequimini et conprehendite eum quia non est qui eripiat
гово́рячи: „Бог покинув його, — доганяйте й хапа́йте його, бо нема, хто б його врятува́в!“
12 Deus ne elongeris a me Deus meus in adiutorium meum respice
Не відда́люйся, Боже, від мене, Боже мій — поспіши́ся ж на поміч мені!
13 confundantur et deficiant detrahentes animae meae operiantur confusione et pudore qui quaerunt mala mihi
Нехай посоро́мляться, хай позника́ють усі, хто нена́видить душу мою, бодай зодягли́ся в нару́гу та в со́ром усі, хто пра́гне для мене лихо́го!
14 ego autem semper sperabo et adiciam super omnem laudem tuam
А я буду постійно наді́ятись, і славу Твою над усе я помно́жу!
15 os meum adnuntiabit iustitiam tuam tota die salutem tuam quoniam non cognovi litteraturam
Уста́ мої оповіда́тимуть правду Твою, про спасі́ння Твоє — увесь день, бо числа́ їх не знаю, —
16 introibo in potentiam Domini Domine memorabor iustitiae tuae solius
буду сла́вити вчи́нки великі всевла́дного Господа, згада́ю про правду Твою, єди́но Твою!
17 Deus docuisti me ex iuventute mea et usque nunc pronuntiabo mirabilia tua
Боже, навчав Ти мене від юна́цтва мого, — і аж дотепе́р я звіщаю про чу́да Твої.
18 et usque in senectam et senium Deus ne derelinquas me donec adnuntiem brachium tuum generationi omni quae ventura est potentiam tuam
А Ти, Боже, не кидай мене аж до ста́рости та сивини́, поки я не звіщу́ про раме́но Твоє поколі́нню, і кожному, хто́ тільки при́йде — про чи́ни великі Твої!
19 et iustitiam tuam Deus usque in altissima quae fecisti magnalia Deus quis similis tibi
Бо Твоя справедли́вість, о Боже, сягає аж до високо́сти, Боже, що речі великі вчини́в, — хто рівний Тобі?
20 quantas ostendisti mihi tribulationes multas et malas et conversus vivificasti me et de abyssis terrae iterum reduxisti me
Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти ожи́виш мене, і з безо́день землі мене зно́ву Ти ви́тягнеш,
21 multiplicasti magnificentiam tuam et conversus consolatus es me
Ти збі́льшиш величність мою, і знову поті́шиш мене!
22 nam et ego confitebor tibi in vasis psalmi veritatem tuam Deus psallam tibi in cithara Sanctus Israhel
А я буду на а́рфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гу́слами буду співати Тобі, Святий Ти Ізраїлів!
23 exultabunt labia mea cum cantavero tibi et anima mea quam redemisti
Нехай співом раді́ють уста́ мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятува́в!
24 sed et lingua mea tota die meditabitur iustitiam tuam cum confusi et reveriti fuerint qui quaerunt mala mihi
Шепо́че про правду Твою мій язик ці́лий день, бо посоро́млені, бо пога́ньблені всі, хто шукає лихо́го для мене!