Psalmorum 58

1 in finem ne disperdas David in tituli inscriptione si vere utique iustitiam loquimini recta iudicate filii hominum

Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів. Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?

2 etenim in corde iniquitates operamini in terra iniustitiam manus vestrae concinnant

Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.

3 alienati sunt peccatores a vulva erraverunt ab utero locuti sunt falsa

Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —

4 furor illis secundum similitudinem serpentis sicut aspidis surdae et obturantis aures suas

їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,

5 quae non exaudiet vocem incantantium et venefici incantantis sapienter

що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!

6 Deus conteret dentes eorum in ore ipsorum molas leonum confringet Dominus

Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —

7 ad nihilum devenient tamquam aqua decurrens intendit arcum suum donec infirmentur

нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,

8 sicut cera quae fluit auferentur supercecidit ignis et non viderunt solem

бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!

9 priusquam intellegerent spinae vestrae ramnum sicut viventes sicut in ira absorbet vos

Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!

10 laetabitur iustus cum viderit vindictam manus suas lavabit in sanguine peccatoris

А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!

11 et dicet homo si utique est fructus iusto utique est Deus iudicans eos in terra

І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“