Psalmorum 38
1 psalmus David in rememorationem de sabbato Domine ne in furore tuo arguas me neque in ira tua corripias me
Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
2 quoniam sagittae tuae infixae sunt mihi et confirmasti super me manum tuam
Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
3 non est sanitas carni meae a facie irae tuae non est pax ossibus meis a facie peccatorum meorum
Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
4 quoniam iniquitates meae supergressae sunt caput meum sicut onus grave gravatae sunt super me
Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
5 putruerunt et corruptae sunt cicatrices meae a facie insipientiae meae
Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
6 miser factus sum et curvatus sum usque ad finem tota die contristatus ingrediebar
Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
7 quoniam lumbi mei impleti sunt inlusionibus et non est sanitas in carne mea
Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
8 adflictus sum et humiliatus sum nimis rugiebam a gemitu cordis mei
Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
9 Domine ante te omne desiderium meum et gemitus meus a te non est absconditus
Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
10 cor meum conturbatum est dereliquit me virtus mea et lumen oculorum meorum et ipsum non est mecum
Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
11 amici mei et proximi mei adversus me adpropinquaverunt et steterunt et qui iuxta me erant de longe steterunt
Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
12 et vim faciebant qui quaerebant animam meam et qui inquirebant mala mihi locuti sunt vanitates et dolos tota die meditabantur
Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
13 ego autem tamquam surdus non audiebam et sicut mutus non aperiens os suum
А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
14 et factus sum sicut homo non audiens et non habens in ore suo redargutiones
Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
15 quoniam in te Domine speravi tu exaudies Domine Deus meus
Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
16 quia dixi nequando supergaudeant mihi inimici mei et dum commoventur pedes mei super me magna locuti sunt
Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
17 quoniam ego in flagella paratus et dolor meus in conspectu meo semper
Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
18 quoniam iniquitatem meam adnuntiabo et cogitabo pro peccato meo
Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
19 inimici autem mei vivent et firmati sunt super me et multiplicati sunt qui oderunt me inique
А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
20 qui retribuunt mala pro bonis detrahebant mihi quoniam sequebar bonitatem
Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
21 non derelinquas me Domine Deus meus ne discesseris a me
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
22 intende in adiutorium meum Domine salutis meae
Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!
