Psalmorum 35
1 huic David iudica Domine nocentes me expugna expugnantes me
Давидів.
2 adprehende arma et scutum et exsurge in adiutorium mihi
візьми мало́го й великого щита́, — і встань мені на допомогу!
3 effunde frameam et conclude adversus eos qui persequuntur me dic animae meae salus tua ego sum
Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасника́м, скажи до моєї душі: „Я — спасі́ння твоє“!
4 confundantur et revereantur quaerentes animam meam avertantur retrorsum et confundantur cogitantes mihi mala
Нехай засоро́мляться й будуть пога́ньблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоро́мляться ті, хто лихо мені замишляє.
5 fiant tamquam pulvis ante faciem venti et angelus Domini coartans eos
Бодай вони стали, немов та поло́ва на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;
6 fiat via illorum tenebrae et lubricum et angelus Domini persequens eos
нехай буде доро́га їхня те́мна й сковзька́, і Ангол Господній нехай їх жене, —
7 quoniam gratis absconderunt mihi interitum laquei sui supervacue exprobraverunt animam meam
бо вони безпричинно тене́та свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!
8 veniat illi laqueus quem ignorat et captio quam abscondit conprehendat eum et in laqueo cadat in ipso
Нехай на́гла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у на́гле нещастя, — бодай він до нього упав!
9 anima autem mea exultabit in Domino delectabitur super salutari suo
А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!
10 omnia ossa mea dicent Domine quis similis tui eripiens inopem de manu fortiorum eius egenum et pauperem a diripientibus eum
Скажуть усі мої кості: „Господи, хто подібний до Тебе?“Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря́ — від його дерія́.
11 surgentes testes iniqui quae ignorabam interrogabant me
Свідки встають неправдиві, чого я не знав — питають мене,
12 retribuebant mihi mala pro bonis sterilitatem animae meae
віддають мені злом за добро, осиро́чують душу мою!
13 ego autem cum mihi molesti essent induebar cilicio humiliabam in ieiunio animam meam et oratio mea in sinum meum convertetur
А я, як вони хворували були́, зодягався в вере́ту, душу свою мучив по́стом, молитва ж моя поверталась на лоно моє.
14 quasi proximum quasi fratrem nostrum sic conplacebam quasi lugens et contristatus sic humiliabar
Як при́ятель, бу́цім то брат він для мене, — так я ходив, ніби був я в жало́бі по матері, був я засму́чений, схи́лений.
15 et adversum me laetati sunt et convenerunt congregata sunt super me flagella et ignoravi
А вони, як упав я, радіють та схо́дяться, напасники́ проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовка́ють,
16 dissipati sunt nec conpuncti temptaverunt me subsannaverunt me subsannatione frenduerunt super me dentibus suis
з дармоїдами та пересмі́шниками скрего́чуть на мене своїми зубами.
17 Domine quando respicies restitue animam meam a malignitate eorum a leonibus unicam meam
Господи, — чи довго Ти бу́деш дивитись на це? Відверни́ мою душу від їхніх зубі́в, від отих левчуків одина́чку мою!
18 confitebor tibi in ecclesia magna in populo gravi laudabo te
Я буду Тебе прославляти на збо́рах великих, буду Тебе вихваляти в числе́ннім наро́ді!
19 non supergaudeant mihi qui adversantur mihi inique qui oderunt me gratis et annuunt oculis
Нехай з мене не ті́шаться ті, хто ворогує на мене безви́нно, нехай ті не морга́ють очима, хто мене без причини нена́видить,
20 quoniam mihi quidem pacifice loquebantur et in iracundia terrae loquentes; dolos cogitabant
бо говорять вони не про мир, але на спокі́йних у кра́ї облу́дні слова́ вимишляють,
21 et dilataverunt super me os suum dixerunt euge euge viderunt oculi nostri
свої уста на мене вони розкрива́ють, говорять: „Ага, ага! Наші очі це бачили!“
22 vidisti Domine ne sileas Domine ne discedas a me
Ти бачив це, Господи, — не помовчи́ ж, Господи, — не віддаляйся від мене!
23 exsurge et intende iudicio meo Deus meus et Dominus meus in causam meam
Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на супере́чку мою,
24 iudica me secundum iustitiam tuam Domine Deus meus et non supergaudeant mihi
розсуди Ти мене по Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,
25 non dicant in cordibus suis euge euge animae nostrae nec dicant devoravimus eum
нехай не говорять у серці своїм: „Ага, — його маємо ми“, хай не кажуть вони: „Ми його проковтну́ли“.
26 erubescant et revereantur simul qui gratulantur malis meis induantur confusione et reverentia qui magna loquuntur super me
Нехай посоромляться та застидаються ра́зом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в га́ньбу, хто рота свого розкриває на мене!
27 exultent et laetentur qui volunt iustitiam meam et dicant semper magnificetur Dominus qui volunt pacem servi eius
Хай співають та звесе ляються ті, хто бажає мені правоти́, і нехай кажуть за́вжди: „Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!“
28 et lingua mea meditabitur iustitiam tuam tota die laudem tuam
А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!
