Psalmorum 35
1 huic David iudica Domine nocentes me expugna expugnantes me
Псалом Давидів. Господи, втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається, почни воювати з тими, хто воює проти мене!
2 adprehende arma et scutum et exsurge in adiutorium mihi
Візьми щит і обладунки й повстань мені на допомогу!
3 effunde frameam et conclude adversus eos qui persequuntur me dic animae meae salus tua ego sum
Махни списом і загороди дорогу тим, хто переслідує мене. Скажи душі моїй: «Я – порятунок твій!»
4 confundantur et revereantur quaerentes animam meam avertantur retrorsum et confundantur cogitantes mihi mala
Нехай посоромлені й принижені будуть ті, хто прагне згубити мою душу. Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою, хто зло проти мене задумує.
5 fiant tamquam pulvis ante faciem venti et angelus Domini coartans eos
Нехай будуть вони як полова перед вітром, коли ангел Господній гнатиме їх.
6 fiat via illorum tenebrae et lubricum et angelus Domini persequens eos
Нехай шлях їхній буде темний і слизький, коли ангел Господній переслідуватиме їх.
7 quoniam gratis absconderunt mihi interitum laquei sui supervacue exprobraverunt animam meam
За те, що приховали для мене тенета без причини й безпідставно викопали яму для душі моєї.
8 veniat illi laqueus quem ignorat et captio quam abscondit conprehendat eum et in laqueo cadat in ipso
Нехай погибель прийде на нього несподівано, й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам і впаде в них собі на погибель.
9 anima autem mea exultabit in Domino delectabitur super salutari suo
А моя душа веселитись буде в Господі, піднесеться від радості через Твоє спасіння.
10 omnia ossa mea dicent Domine quis similis tui eripiens inopem de manu fortiorum eius egenum et pauperem a diripientibus eum
Усі кістки мої нехай скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього, приниженого й бідного – від того, хто грабує його».
11 surgentes testes iniqui quae ignorabam interrogabant me
Повстали проти мене жорстокі свідки, розпитують мене про те, чого я не знаю.
12 retribuebant mihi mala pro bonis sterilitatem animae meae
Віддячують мені злом за добро, [тяжкою] втратою моїй душі.
13 ego autem cum mihi molesti essent induebar cilicio humiliabam in ieiunio animam meam et oratio mea in sinum meum convertetur
Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття, постом виснажував мою душу, та молитва моя поверталася в нутро моє [без відповіді].
14 quasi proximum quasi fratrem nostrum sic conplacebam quasi lugens et contristatus sic humiliabar
Я ходив, наче за другом чи братом моїм [сумуючи], наче матір оплакуючи, схилившись понуро.
15 et adversum me laetati sunt et convenerunt congregata sunt super me flagella et ignoravi
А коли я спіткнувся, вони зраділи, і збиралися проти мене негідники, котрих я не знав, терзали мене безупинно.
16 dissipati sunt nec conpuncti temptaverunt me subsannaverunt me subsannatione frenduerunt super me dentibus suis
Безбожними глузуваннями насміхалися, скреготіли на мене своїми зубами.
17 Domine quando respicies restitue animam meam a malignitate eorum a leonibus unicam meam
Володарю, доки Ти дивитимешся на це? Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків, від цих левів самотню мою!
18 confitebor tibi in ecclesia magna in populo gravi laudabo te
Я прославлю Тебе в зібранні великому, посеред велелюддя хвалитиму Тебе.
19 non supergaudeant mihi qui adversantur mihi inique qui oderunt me gratis et annuunt oculis
Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно, що даремно ненавидять мене. Нехай не підморгують очима [зловтішно] ті, хто ненавидить мене даремно.
20 quoniam mihi quidem pacifice loquebantur et in iracundia terrae loquentes; dolos cogitabant
Бо не про мир вони говорять, але на мирних мешканців землі задумують підступне.
21 et dilataverunt super me os suum dixerunt euge euge viderunt oculi nostri
Роззявляють на мене свої пащі, кажучи: «Ага! Ага! Побачили цю [біду] наші очі!»
22 vidisti Domine ne sileas Domine ne discedas a me
[Але ж і] Ти, Господи, побачив це, не мовчи! Владико, не віддаляйся від мене!
23 exsurge et intende iudicio meo Deus meus et Dominus meus in causam meam
Пробудися і встань на мій суд, [втруться] в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій!
24 iudica me secundum iustitiam tuam Domine Deus meus et non supergaudeant mihi
Суди мене за правдою Твоєю, Господи, Боже мій; і нехай не зловтішаються вони наді мною.
25 non dicant in cordibus suis euge euge animae nostrae nec dicant devoravimus eum
Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!» Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!»
26 erubescant et revereantur simul qui gratulantur malis meis induantur confusione et reverentia qui magna loquuntur super me
Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі, хто радіє моєму лихові. Нехай одягнуться у сором і безчестя ті, хто величається наді мною.
27 exultent et laetentur qui volunt iustitiam meam et dicant semper magnificetur Dominus qui volunt pacem servi eius
Нехай же веселяться й радіють ті, кому до вподоби моя правда; нехай завжди промовляють вони: «Хай звеличиться Господь, Що бажає миру слузі Своєму!»
28 et lingua mea meditabitur iustitiam tuam tota die laudem tuam
Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду, цілий день хвалитиме Тебе!
