Psalmorum 19

1 in finem psalmus David caeli enarrant gloriam Dei et opera manuum eius adnuntiat firmamentum

Керівнику хору. Псалом Давидів. Небеса проголошують славу Божу, і про діяння рук Його сповіщає небесна твердь.

2 dies diei eructat verbum et nox nocti indicat scientiam

День у день виливають вони мову [свою] й щоночі відкривають знання.

3 non sunt loquellae neque sermones quorum non audiantur voces eorum

Хоча без слів їхня мова і не чути звуків від них,

4 in omnem terram exivit sonus eorum et in fines orbis terrae verba eorum

по всій землі розходиться їхній голос, і до краю всесвіту – їхні слова. [У небесах] поставив Він шатро для сонця,

5 in sole posuit tabernaculum suum et ipse tamquam sponsus procedens de thalamo suo exultavit ut gigans ad currendam viam suam

і воно виходить [із нього], немов наречений із весільної світлиці, і радіє, наче бігун, що пробігти має [свою] стежину.

6 a summo caeli egressio eius et occursus eius usque ad summum eius nec est qui se abscondat a calore eius

З одного краю небес воно виходить, пробігає коло до іншого краю, і ніщо не сховається від його спекоти.

7 lex Domini inmaculata convertens animas testimonium Domini fidele sapientiam praestans parvulis

Закон Господа бездоганний, оновлює душу. Одкровення Господні гідні довіри, мудрими роблять простих.

8 iustitiae Domini rectae laetificantes corda praeceptum Domini lucidum inluminans oculos

Настанови Господні справедливі, радують серце. Заповідь Господа промениста, просвітлює очі.

9 timor Domini sanctus permanens in saeculum saeculi iudicia Domini vera iustificata in semet ipsa

Страх Господній чистий, перебуває повіки. Закони правосуддя Господа істинні, усі вони праведні.

10 desiderabilia super aurum et lapidem pretiosum multum et dulciora super mel et favum

Вони бажаніші від золота, навіть від безлічі золота щирого; і солодші вони від меду, меду стільникового.

11 etenim servus tuus custodit ea in custodiendis illis retributio multa

Тож Твій слуга бережеться ними; за їх дотримання – велика нагорода.

12 delicta quis intellegit ab occultis meis munda me

А помилки [свої] – хто їх помітити може? Від неумисних провин очисти мене

13 et ab alienis parce servo tuo si mei non fuerint dominati tunc inmaculatus ero et emundabor a delicto maximo

і від свідомих [гріхів] стримай раба Твого – нехай не панують наді мною. Тоді я буду досконалий і чистий від великого беззаконня.

14 et erunt ut conplaceant eloquia oris mei et meditatio cordis mei in conspectu tuo semper Domine adiutor meus et redemptor meus

Нехай приємні Тобі будуть слова вуст моїх і роздуми серця мого, Господи, Скеле моя й Відкупителю мій!