Psalmorum 17
1 oratio David exaudi Domine iustitiam meam intende deprecationem meam auribus percipe orationem meam non in labiis dolosis
Молитва Давидова. Почуй, о Господи, [благання про] правду; прислухайся до мого волання, зваж на мою молитву, що з вуст нелукавих [лине].
2 de vultu tuo iudicium meum prodeat oculi tui videant aequitates
Від Тебе Самого нехай прийде мені суд справедливий, нехай очі Твої побачать правду.
3 probasti cor meum visitasti nocte igne me examinasti et non est inventa in me iniquitas
Ти випробував моє серце, дослідив [мене] вночі, переплавив мене, але не знайшов [того], щоб слова мої розходилися з думками.
4 ut non loquatur os meum opera hominum propter verba labiorum tuorum ego custodivi vias duras
Щодо справ людських, то згідно зі словом, що [вийшло] з вуст Твоїх, я зберіг себе від того, щоб [стати] на шлях гнобителя.
5 perfice gressus meos in semitis tuis ut non moveantur vestigia mea
Стопи мої крокували [тільки] Твоїми стежками, ноги мої не оступалися.
6 ego clamavi quoniam exaudisti me Deus inclina aurem tuam mihi et exaudi verba mea
Я кличу до Тебе, бо Ти відповіси мені, Боже; нахили вухо Твоє до мене, почуй мову мою.
7 mirifica misericordias tuas qui salvos facis sperantes in te
З’яви дивну милість Твою, о Визволителю, Що рятуєш правицею Своєю тих, хто надію покладає на Тебе в протистоянні з ворогами.
8 a resistentibus dexterae tuae custodi me ut pupillam oculi sub umbra alarum tuarum proteges me
Бережи мене мов зіницю ока, у тіні крил Твоїх сховай мене
9 a facie impiorum qui me adflixerunt inimici mei animam meam circumdederunt super me;
від нечестивих, що грабують мене, від смертельних ворогів моїх, що мене оточили.
10 adipem suum concluserunt os eorum locutum est superbia
Вони заплили жиром, вуста їхні говорять пихато.
11 proicientes me nunc circumdederunt me oculos suos statuerunt declinare in terram
Підкрадалися до мене [таємно], а тепер оточили мене, їхні очі шукають нагоди, аби кинути [мене] на землю.
12 susceperunt me sicut leo paratus ad praedam et sicut catulus leonis habitans in abditis
Немов той лев, що прагне терзати [здобич], і як лев молодий, що в засідці залягає.
13 exsurge Domine praeveni eum et subplanta eum eripe animam meam ab impio frameam tuam
Піднімися, Господи, стань перед ним, кинь додолу його; мечем Своїм визволи душу мою від нечестивого,
14 ab inimicis manus tuae Domine a paucis de terra divide eos in vita eorum de absconditis tuis adimpletus est venter eorum saturati sunt filiis et dimiserunt reliquias suas parvulis suis
рукою Твоєю від мужів, Господи, – від людей плинного світу, чия доля лише в цьому житті. То нехай же їхнє черево наповниться із Твоєї скарбниці нехай діти їхні наситяться і залишок передадуть малюкам своїм.
15 ego autem in iustitia apparebo conspectui tuo satiabor cum apparuerit gloria tua
А я в правді побачу обличчя Твоє, прокинувшись, образом Твоїм насичуватися буду.
