Psalmorum 119
1 alleluia aleph beati inmaculati in via qui ambulant in lege Domini
Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
2 beati qui scrutantur testimonia eius in toto corde exquirent eum
Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
3 non enim qui operantur iniquitatem in viis eius ambulaverunt
і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
4 tu mandasti mandata tua custodire nimis
Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
5 utinam dirigantur viae meae ad custodiendas iustificationes tuas
Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
6 tunc non confundar cum perspexero in omnibus mandatis tuis
не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
7 confitebor tibi in directione cordis in eo quod didici iudicia iustitiae tuae
Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
8 iustificationes tuas custodiam non me derelinquas usquequaque
Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
9 beth in quo corriget adulescentior viam suam in custodiendo sermones tuos
Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
10 in toto corde meo exquisivi te non repellas me a mandatis tuis
Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
11 in corde meo abscondi eloquia tua ut non peccem tibi
Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
12 benedictus es Domine doce me iustificationes tuas
Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
13 in labiis meis pronuntiavi omnia iudicia oris tui
Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
14 in via testimoniorum tuorum delectatus sum sicut in omnibus divitiis
З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
15 in mandatis tuis exercebor et considerabo vias tuas
Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
16 in iustificationibus tuis meditabor non obliviscar sermones tuos
Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
17 gimel retribue servo tuo vivifica me et custodiam sermones tuos
Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
18 revela oculos meos et considerabo mirabilia de lege tua
Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
19 incola ego sum in terra non abscondas a me mandata tua
На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
20 concupivit anima mea desiderare iustificationes tuas in omni tempore
Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
21 increpasti superbos maledicti qui declinant a mandatis tuis
Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
22 aufer a me obprobrium et contemptum quia testimonia tua exquisivi
Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
23 etenim sederunt principes et adversum me loquebantur servus autem tuus exercebatur in iustificationibus tuis
Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
24 nam et testimonia tua meditatio mea et consilium meum iustificationes tuae
і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
25 deleth adhesit pavimento anima mea vivifica me secundum verbum tuum
Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
26 vias meas enuntiavi et exaudisti me doce me iustificationes tuas
Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
27 viam iustificationum tuarum instrue me et exercebor in mirabilibus tuis
Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
28 dormitavit anima mea prae taedio confirma me in verbis tuis
Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
29 viam iniquitatis amove a me et lege tua miserere mei
Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
30 viam veritatis elegi iudicia tua non sum oblitus
Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
31 adhesi testimoniis tuis Domine noli me confundere
До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
32 viam mandatorum tuorum cucurri cum dilatasti cor meum
Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
33 he legem pone mihi Domine viam iustificationum tuarum et exquiram eam semper
Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
34 da mihi intellectum et scrutabor legem tuam et custodiam illam in toto corde meo
Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
35 deduc me in semita mandatorum tuorum quia ipsam volui
Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
36 inclina cor meum in testimonia tua et non in avaritiam
Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
37 averte oculos meos ne videant vanitatem in via tua vivifica me
Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
38 statue servo tuo eloquium tuum in timore tuo
Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
39 amputa obprobrium meum quod suspicatus sum quia iudicia tua iucunda
Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
40 ecce concupivi mandata tua in aequitate tua vivifica me
Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
41 vav et veniat super me misericordia tua Domine salutare tuum secundum eloquium tuum
І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42 et respondebo exprobrantibus mihi verbum quia speravi in sermonibus tuis
і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
43 et ne auferas de ore meo verbum veritatis usquequaque quia in iudiciis tuis supersperavi
І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
44 et custodiam legem tuam semper in saeculum et in saeculum saeculi
А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
45 et ambulabam in latitudine quia mandata tua exquisivi
І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
46 et loquebar in testimoniis tuis in conspectu regum et non confundebar
І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
47 et meditabar in mandatis tuis quae dilexi
І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48 et levavi manus meas ad mandata quae dilexi et exercebar in iustificationibus tuis
і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
49 zai memor esto verbi tui servo tuo in quo mihi spem dedisti
Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50 haec me consolata est in humilitate mea quia eloquium tuum vivificavit me
Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
51 superbi inique agebant usquequaque a lege autem tua non declinavi
Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
52 memor fui iudiciorum tuorum a saeculo Domine et consolatus sum
Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
53 defectio tenuit me prae peccatoribus derelinquentibus legem tuam
Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
54 cantabiles mihi erant iustificationes tuae in loco peregrinationis meae
Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
55 memor fui in nocte nominis tui Domine et custodivi legem tuam
Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
56 haec facta est mihi quia iustificationes tuas exquisivi
Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
57 heth portio mea Dominus dixi custodire legem tuam
Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
58 deprecatus sum faciem tuam in toto corde meo miserere mei secundum eloquium tuum
Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59 cogitavi vias meas et avertisti pedes meos in testimonia tua
Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
60 paratus sum et non sum turbatus ut custodiam mandata tua
Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
61 funes peccatorum circumplexi sunt me et legem tuam non sum oblitus
Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
62 media nocte surgebam ad confitendum tibi super iudicia iustificationis tuae
Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
63 particeps ego sum omnium timentium te et custodientium mandata tua
Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
64 misericordia Domini plena est terra iustificationes tuas doce me
Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
65 teth bonitatem fecisti cum servo tuo Domine secundum verbum tuum
Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66 bonitatem et disciplinam et scientiam doce me quia mandatis tuis credidi
Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
67 priusquam humiliarer ego deliqui propterea eloquium tuum custodivi
Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68 bonus es tu et in bonitate tua doce me iustificationes tuas
Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
69 multiplicata est super me iniquitas superborum ego autem in toto corde scrutabor mandata tua
Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
70 coagulatum est sicut lac cor eorum ego vero legem tuam meditatus sum
Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
71 bonum mihi quia humiliasti me ut discam iustificationes tuas
Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
72 bonum mihi lex oris tui super milia auri et argenti
Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73 ioth manus tuae fecerunt me et plasmaverunt me da mihi intellectum et discam mandata tua
Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
74 qui timent te videbunt me et laetabuntur quia in verba tua supersperavi
Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
75 cognovi Domine quia aequitas iudicia tua et veritate humiliasti me
Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
76 fiat misericordia tua ut consoletur me secundum eloquium tuum servo tuo
Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
77 veniant mihi miserationes tuae et vivam quia lex tua meditatio mea est
Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
78 confundantur superbi quia iniuste iniquitatem fecerunt in me ego autem exercebor in mandatis tuis
Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
79 convertantur mihi timentes te et qui noverunt testimonia tua
До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
80 fiat cor meum inmaculatum in iustificationibus tuis ut non confundar
Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
81 caf defecit in salutare tuum anima mea in verbum tuum supersperavi
Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
82 defecerunt oculi mei in eloquium tuum dicentes quando consolaberis me
За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
83 quia factus sum sicut uter in pruina iustificationes tuas non sum oblitus
Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
84 quot sunt dies servo tuo quando facies de persequentibus me iudicium
Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
85 narraverunt mihi iniqui fabulationes sed non ut lex tua
Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
86 omnia mandata tua veritas inique persecuti sunt me adiuva me
Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
87 paulo minus consummaverunt me in terra ego autem non dereliqui mandata tua
Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
88 secundum misericordiam tuam vivifica me et custodiam testimonia oris tui
Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89 lamed in aeternum Domine verbum tuum permanet in caelo
Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
90 in generationem et generationem veritas tua fundasti terram et permanet
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
91 ordinatione tua perseverat dies quoniam omnia serviunt tibi
усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92 nisi quod lex tua meditatio mea est tunc forte perissem in humilitate mea
Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93 in aeternum non obliviscar iustificationes tuas quia in ipsis vivificasti me
Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
94 tuus sum ego salvum me fac quoniam iustificationes tuas exquisivi
Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
95 me expectaverunt peccatores ut perderent me testimonia tua intellexi
Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
96 omni consummationi vidi finem latum mandatum tuum nimis
Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
97 mem quomodo dilexi legem tuam tota die meditatio mea est
Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
98 super inimicos meos prudentem me fecisti mandato tuo quia in aeternum mihi est
Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
99 super omnes docentes me intellexi quia testimonia tua meditatio mea est
Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
100 super senes intellexi quia mandata tua quaesivi
Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
101 ab omni via mala prohibui pedes meos ut custodiam verba tua
Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
102 a iudiciis tuis non declinavi quia tu legem posuisti mihi
Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
103 quam dulcia faucibus meis eloquia tua super mel ori meo
Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
104 a mandatis tuis intellexi propterea odivi omnem viam iniquitatis
Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
105 nun lucerna pedibus meis verbum tuum et lumen semitis meis
Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
106 iuravi et statui custodire iudicia iustitiae tuae
Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
107 humiliatus sum usquequaque Domine vivifica me secundum verbum tuum
Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
108 voluntaria oris mei beneplacita fac Domine et iudicia tua doce me
Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
109 anima mea in manibus meis semper et legem tuam non sum oblitus
У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
110 posuerunt peccatores laqueum mihi et de mandatis tuis non erravi
Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
111 hereditate adquisivi testimonia tua in aeternum quia exultatio cordis mei sunt
Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
112 inclinavi cor meum ad faciendas iustificationes tuas in aeternum propter retributionem
Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
113 samech iniquos odio habui et legem tuam dilexi
Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
114 adiutor meus et susceptor meus es tu in verbum tuum supersperavi
Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
115 declinate a me maligni et scrutabor mandata Dei mei
Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
116 suscipe me secundum eloquium tuum et vivam et non confundas me ab expectatione mea
За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
117 adiuva me et salvus ero et meditabor in iustificationibus tuis semper
Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
118 sprevisti omnes discedentes a iustitiis tuis quia iniusta cogitatio eorum
Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
119 praevaricantes reputavi omnes peccatores terrae ideo dilexi testimonia tua
Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
120 confige timore tuo carnes meas a iudiciis enim tuis timui
Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
121 ain feci iudicium et iustitiam non tradas me calumniantibus me
Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
122 suscipe servum tuum in bonum non calumnientur me superbi
Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
123 oculi mei defecerunt in salutare tuum et in eloquium iustitiae tuae
Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124 fac cum servo tuo secundum misericordiam tuam et iustificationes tuas doce me
Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
125 servus tuus sum ego da mihi intellectum et sciam testimonia tua
Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
126 tempus faciendi Domino dissipaverunt legem tuam
Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
127 ideo dilexi mandata tua super aurum et topazion
Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
128 propterea ad omnia mandata tua dirigebar omnem viam iniquam odio habui
Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
129 fe mirabilia testimonia tua ideo scrutata est ea anima mea
Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
130 declaratio sermonum tuorum inluminat et intellectum dat parvulis
Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
131 os meum aperui et adtraxi spiritum quia mandata tua desiderabam
Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
132 aspice in me et miserere mei secundum iudicium diligentium nomen tuum
Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
133 gressus meos dirige secundum eloquium tuum et non dominetur mei omnis iniustitia
Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
134 redime me a calumniis hominum et custodiam mandata tua
Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
135 faciem tuam inlumina super servum tuum et doce me iustificationes tuas
Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
136 exitus aquarum deduxerunt oculi mei quia non custodierunt legem tuam
Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
137 sade iustus es Domine et rectum iudicium tuum
Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
138 mandasti iustitiam testimonia tua et veritatem tuam nimis
бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
139 tabescere me fecit zelus meus quia obliti sunt verba tua inimici mei
Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
140 ignitum eloquium tuum vehementer et servus tuus dilexit illud
Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141 adulescentulus sum ego et contemptus iustificationes tuas non sum oblitus
Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
142 iustitia tua iustitia in aeternum et lex tua veritas
Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
143 tribulatio et angustia invenerunt me mandata tua meditatio mea
Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
144 aequitas testimonia tua in aeternum intellectum da mihi et vivam
Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
145 cof clamavi in toto corde exaudi me Domine iustificationes tuas requiram
Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
146 clamavi te salvum me fac et custodiam mandata tua
Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
147 praeveni in maturitate et clamavi in verba tua supersperavi
Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
148 praevenerunt oculi mei ad diluculum ut meditarer eloquia tua
Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149 vocem meam audi secundum misericordiam tuam Domine secundum iudicium tuum vivifica me
Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
150 adpropinquaverunt persequentes me iniquitate a lege autem tua longe facti sunt
Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
151 prope es tu Domine et omnes viae tuae veritas
та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
152 initio cognovi de testimoniis tuis quia in aeternum fundasti ea
Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
153 res vide humilitatem meam et eripe me quia legem tuam non sum oblitus
Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
154 iudica iudicium meum et redime me propter eloquium tuum vivifica me
Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155 longe a peccatoribus salus quia iustificationes tuas non exquisierunt
Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
156 misericordiae tuae multae Domine secundum iudicia tua vivifica me
Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
157 multi qui persequuntur me et tribulant me a testimoniis tuis non declinavi
Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
158 vidi praevaricantes et tabescebam quia eloquia tua non custodierunt
Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
159 vide quoniam mandata tua dilexi Domine in misericordia tua vivifica me
Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
160 principium verborum tuorum veritas et in aeternum omnia iudicia iustitiae tuae
Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
161 sen principes persecuti sunt me gratis et a verbis tuis formidavit cor meum
Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
162 laetabor ego super eloquia tua sicut qui invenit spolia multa
Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
163 iniquitatem odio habui et abominatus sum legem autem tuam dilexi
Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
164 septies in die laudem dixi tibi super iudicia iustitiae tuae
Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
165 pax multa diligentibus legem tuam et non est illis scandalum
Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
166 expectabam salutare tuum Domine et mandata tua dilexi
На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
167 custodivit anima mea testimonia tua et dilexi ea vehementer
Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
168 servavi mandata tua et testimonia tua quia omnes viae meae in conspectu tuo
Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
169 thau adpropinquet deprecatio mea in conspectu tuo Domine iuxta eloquium tuum da mihi intellectum
Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
170 intret postulatio mea in conspectu tuo secundum eloquium tuum eripe me
Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
171 eructabunt labia mea hymnum cum docueris me iustificationes tuas
Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
172 pronuntiabit lingua mea eloquium tuum quia omnia mandata tua aequitas
Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
173 fiat manus tua ut salvet me quoniam mandata tua elegi
Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
174 concupivi salutare tuum Domine et lex tua meditatio mea
Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
175 vivet anima mea et laudabit te et iudicia tua adiuvabunt me
Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
176 erravi sicut ovis quae periit quaere servum tuum quia mandata tua non sum oblitus
Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
