Proverbiorum 8
1 numquid non sapientia clamitat et prudentia dat vocem suam
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 in summis excelsisque verticibus super viam in mediis semitis stans
На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
3 iuxta portas civitatis in ipsis foribus loquitur dicens
При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
4 o viri ad vos clamito et vox mea ad filios hominum
„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
5 intellegite parvuli astutiam et insipientes animadvertite
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
6 audite quoniam de rebus magnis locutura sum et aperientur labia mea ut recta praedicent
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
7 veritatem meditabitur guttur meum et labia mea detestabuntur impium
Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
8 iusti sunt omnes sermones mei non est in eis pravum quid neque perversum
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
9 recti sunt intellegentibus et aequi invenientibus scientiam
Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
10 accipite disciplinam meam et non pecuniam doctrinam magis quam aurum eligite
Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
11 melior est enim sapientia cunctis pretiosissimis et omne desiderabile ei non potest conparari
ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
12 ego sapientia habito in consilio et eruditis intersum cogitationibus
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
13 timor Domini odit malum arrogantiam et superbiam et viam pravam et os bilingue detestor
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
14 meum est consilium et aequitas mea prudentia mea est fortitudo
В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
15 per me reges regnant et legum conditores iusta decernunt
Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
16 per me principes imperant et potentes decernunt iustitiam
Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
17 ego diligentes me diligo et qui mane vigilant ad me invenient me
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
18 mecum sunt divitiae et gloria opes superbae et iustitia
Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
19 melior est fructus meus auro et pretioso lapide et genimina mea argento electo
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
20 in viis iustitiae ambulo in medio semitarum iudicii
Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
21 ut ditem diligentes me et thesauros eorum repleam
щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
22 Dominus possedit me initium viarum suarum antequam quicquam faceret a principio
Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
23 ab aeterno ordita sum et ex antiquis antequam terra fieret
відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
24 necdum erant abyssi et ego iam concepta eram necdum fontes aquarum eruperant
Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
25 necdum montes gravi mole constiterant ante colles ego parturiebar
Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
26 adhuc terram non fecerat et flumina et cardines orbis terrae
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
27 quando praeparabat caelos aderam quando certa lege et gyro vallabat abyssos
Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
28 quando aethera firmabat sursum et librabat fontes aquarum
коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
29 quando circumdabat mari terminum suum et legem ponebat aquis ne transirent fines suos quando adpendebat fundamenta terrae
коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
30 cum eo eram cuncta conponens et delectabar per singulos dies ludens coram eo omni tempore
то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
31 ludens in orbe terrarum et deliciae meae esse cum filiis hominum
радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
32 nunc ergo filii audite me beati qui custodiunt vias meas
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
33 audite disciplinam et estote sapientes et nolite abicere eam
Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34 beatus homo qui audit me qui vigilat ad fores meas cotidie et observat ad postes ostii mei
Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
35 qui me invenerit inveniet vitam et hauriet salutem a Domino
Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
36 qui autem in me peccaverit laedet animam suam omnes qui me oderunt diligunt mortem
А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
