Proverbiorum 31
1 verba Lamuhel regis visio qua erudivit eum mater sua
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 quid dilecte mi quid dilecte uteri mei quid dilecte votorum meorum
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 ne dederis mulieribus substantiam tuam et vias tuas ad delendos reges
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 noli regibus o Lamuhel noli regibus dare vinum quia nullum secretum est ubi regnat ebrietas
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 ne forte bibat et obliviscatur iudiciorum et mutet causam filiorum pauperis
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 date siceram maerentibus et vinum his qui amaro sunt animo
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 bibant ut obliviscantur egestatis suae et doloris non recordentur amplius
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 aperi os tuum muto et causis omnium filiorum qui pertranseunt
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 aperi os tuum decerne quod iustum est et iudica inopem et pauperem
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 aleph mulierem fortem quis inveniet procul et de ultimis finibus pretium eius
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 beth confidit in ea cor viri sui et spoliis non indigebit
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 gimel reddet ei bonum et non malum omnibus diebus vitae suae
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 deleth quaesivit lanam et linum et operata est consilio manuum suarum
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 he facta est quasi navis institoris de longe portat panem suum
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 vav et de nocte surrexit deditque praedam domesticis suis et cibaria ancillis suis
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 zai consideravit agrum et emit eum de fructu manuum suarum plantavit vineam
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 heth accinxit fortitudine lumbos suos et roboravit brachium suum
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 teth gustavit quia bona est negotiatio eius non extinguetur in nocte lucerna illius
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 ioth manum suam misit ad fortia et digiti eius adprehenderunt fusum
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 caph manum suam aperuit inopi et palmas suas extendit ad pauperem
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 lameth non timebit domui suae a frigoribus nivis omnes enim domestici eius vestiti duplicibus
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 mem stragulam vestem fecit sibi byssus et purpura indumentum eius
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 nun nobilis in portis vir eius quando sederit cum senatoribus terrae
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 samech sindonem fecit et vendidit et cingulum tradidit Chananeo
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 ain fortitudo et decor indumentum eius et ridebit in die novissimo
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 phe os suum aperuit sapientiae et lex clementiae in lingua eius
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 sade considerat semitas domus suae et panem otiosa non comedet
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 coph surrexerunt filii eius et beatissimam praedicaverunt vir eius et laudavit eam
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 res multae filiae congregaverunt divitias tu supergressa es universas
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 sin fallax gratia et vana est pulchritudo mulier timens Dominum ipsa laudabitur
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 thau date ei de fructu manuum suarum et laudent eam in portis opera eius
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
