Proverbiorum 24
1 ne aemuleris viros malos nec desideres esse cum eis
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
2 quia rapinas meditatur mens eorum et fraudes labia eorum loquuntur
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
3 sapientia aedificabitur domus et prudentia roborabitur
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
4 in doctrina replebuntur cellaria universa substantia pretiosa et pulcherrima
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
5 vir sapiens et fortis est et vir doctus robustus et validus
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
6 quia cum dispositione initur bellum et erit salus ubi multa consilia sunt
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
7 excelsa stulto sapientia in porta non aperiet os suum
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
8 qui cogitat malefacere stultus vocabitur
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
9 cogitatio stulti peccatum est et abominatio hominum detractor
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
10 si desperaveris lassus in die angustiae inminuetur fortitudo tua
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
11 erue eos qui ducuntur ad mortem et qui trahuntur ad interitum liberare ne cesses
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
12 si dixeris vires non suppetunt qui inspector est cordis ipse intellegit et servatorem animae tuae nihil fallit reddetque homini iuxta opera sua
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
13 comede fili mi mel quia bonum est et favum dulcissimum gutturi tuo
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
14 sic et doctrina sapientiae animae tuae quam cum inveneris habebis in novissimis et spes tua non peribit
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
15 ne insidieris et quaeras impietatem in domo iusti neque vastes requiem eius
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
16 septies enim cadet iustus et resurget impii autem corruent in malum
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
17 cum ceciderit inimicus tuus ne gaudeas et in ruina eius ne exultet cor tuum
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
18 ne forte videat Dominus et displiceat ei et auferat ab eo iram suam
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
19 ne contendas cum pessimis nec aemuleris impios
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20 quoniam non habent futurorum spem mali et lucerna impiorum extinguetur
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
21 time Dominum fili mi et regem et cum detractoribus non commiscearis
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
22 quoniam repente consurget perditio eorum et ruinam utriusque quis novit
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 haec quoque sapientibus cognoscere personam in iudicio non est bonum
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
24 qui dicit impio iustus es maledicent ei populi et detestabuntur eum tribus
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
25 qui arguunt laudabuntur et super ipsos veniet benedictio
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
26 labia deosculabitur qui recta verba respondet
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 praepara foris opus tuum et diligenter exerce agrum tuum ut postea aedifices domum tuam
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
28 ne sis testis frustra contra proximum tuum nec lactes quemquam labiis tuis
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
29 ne dicas quomodo fecit mihi sic faciam ei reddam unicuique secundum opus suum
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
30 per agrum hominis pigri transivi et per vineam viri stulti
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
31 et ecce totum repleverant urticae operuerant superficiem eius spinae et maceria lapidum destructa erat
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
32 quod cum vidissem posui in corde meo et exemplo didici disciplinam
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
33 parum inquam dormies modicum dormitabis pauxillum manus conseres ut quiescas
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
34 et veniet quasi cursor egestas tua et mendicitas quasi vir armatus
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
