Proverbiorum 20
1 luxuriosa res vinum et tumultuosa ebrietas quicumque his delectatur non erit sapiens
Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
2 sicut rugitus leonis ita terror regis qui provocat eum peccat in animam suam
Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
3 honor est homini qui separat se a contentionibus omnes autem stulti miscentur contumeliis
Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
4 propter frigus piger arare noluit mendicabit ergo aestate et non dabitur ei
Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
5 sicut aqua profunda sic consilium in corde viri sed homo sapiens exhauriet illud
Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
6 multi homines misericordes vocantur virum autem fidelem quis inveniet
Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
7 iustus qui ambulat in simplicitate sua beatos post se filios derelinquet
У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
8 rex qui sedet in solio iudicii dissipat omne malum intuitu suo
Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 quis potest dicere mundum est cor meum purus sum a peccato
Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
10 pondus et pondus mensura et mensura utrumque abominabile est apud Deum
Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
11 ex studiis suis intellegitur puer si munda et si recta sint opera eius
Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
12 aurem audientem et oculum videntem Dominus fecit utrumque
Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
13 noli diligere somnum ne te egestas opprimat aperi oculos tuos et saturare panibus
Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
14 malum est malum est dicit omnis emptor et cum recesserit tunc gloriabitur
„Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
15 est aurum et multitudo gemmarum vas autem pretiosum labia scientiae
Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
16 tolle vestimentum eius qui fideiussor extitit alieni et pro extraneis aufer pignus ab eo
Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
17 suavis est homini panis mendacii et postea implebitur os eius calculo
Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
18 cogitationes consiliis roborantur et gubernaculis tractanda sunt bella
Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
19 ei qui revelat mysteria et ambulat fraudulenter et dilatat labia sua ne commiscearis
Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
20 qui maledicit patri suo et matri extinguetur lucerna eius in mediis tenebris
Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
21 hereditas ad quam festinatur in principio in novissimo benedictione carebit
Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
22 ne dicas reddam malum expecta Dominum et liberabit te
Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 abominatio est apud Deum pondus et pondus statera dolosa non est bona
Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
24 a Domino diriguntur gressus viri quis autem hominum intellegere potest viam suam
Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
25 ruina est hominis devorare sanctos et post vota tractare
Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
26 dissipat impios rex sapiens et curvat super eos fornicem
Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
27 lucerna Domini spiraculum hominis quae investigat omnia secreta ventris
Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
28 misericordia et veritas custodiunt regem et roboratur clementia thronus eius
Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 exultatio iuvenum fortitudo eorum et dignitas senum canities
Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
30 livor vulneris absterget mala et plagae in secretioribus ventris
Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
