Proverbiorum 17
1 melior est buccella sicca cum gaudio quam domus plena victimis cum iurgio
Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
2 servus sapiens dominabitur filiis stultis et inter fratres hereditatem dividet
Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
3 sicut igne probatur argentum et aurum camino ita corda probat Dominus
Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
4 malus oboedit linguae iniquae et fallax obtemperat labiis mendacibus
Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
5 qui despicit pauperem exprobrat factori eius et qui in ruina laetatur alterius non erit inpunitus
Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
6 corona senum filii filiorum et gloria filiorum patres sui
Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
7 non decent stultum verba conposita nec principem labium mentiens
Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
8 gemma gratissima expectatio praestolantis quocumque se verterit prudenter intellegit
Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
9 qui celat delictum quaerit amicitias qui altero sermone repetit separat foederatos
Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
10 plus proficit correptio apud prudentem quam centum plagae apud stultum
На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
11 semper iurgia quaerit malus angelus autem crudelis mittetur contra eum
Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
12 expedit magis ursae occurrere raptis fetibus quam fatuo confidenti sibi in stultitia sua
Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
13 qui reddit mala pro bonis non recedet malum de domo eius
Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
14 qui dimittit aquam caput est iurgiorum et antequam patiatur contumeliam iudicium deserit
Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
15 et qui iustificat impium et qui condemnat iustum abominabilis est uterque apud Dominum
Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
16 quid prodest habere divitias stultum cum sapientiam emere non possit
На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
17 omni tempore diligit qui amicus est et frater in angustiis conprobatur
Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
18 homo stultus plaudet manibus cum spoponderit pro amico suo
Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
19 qui meditatur discordiam diligit rixas et qui exaltat ostium quaerit ruinam
Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
20 qui perversi cordis est non inveniet bonum et qui vertit linguam incidet in malum
Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
21 natus est stultus in ignominiam suam sed nec pater in fatuo laetabitur
Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
22 animus gaudens aetatem floridam facit spiritus tristis exsiccat ossa
Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
23 munera de sinu impius accipit ut pervertat semitas iudicii
Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
24 in facie prudentis lucet sapientia oculi stultorum in finibus terrae
З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
25 ira patris filius stultus et dolor matris quae genuit eum
Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
26 non est bonum damnum inferre iusto nec percutere principem qui recta iudicat
Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
27 qui moderatur sermones suos doctus et prudens est et pretiosi spiritus vir eruditus
Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
28 stultus quoque si tacuerit sapiens putabitur et si conpresserit labia sua intellegens
І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
