Proverbiorum 11
1 statera dolosa abominatio apud Dominum et pondus aequum voluntas eius
Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.
2 ubi fuerit superbia ibi erit et contumelia ubi autem humilitas ibi et sapientia
Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.
3 simplicitas iustorum diriget eos et subplantatio perversorum vastabit illos
Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.
4 non proderunt divitiae in die ultionis iustitia autem liberabit a morte
Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
5 iustitia simplicis diriget viam eius et in impietate sua corruet impius
Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.
6 iustitia rectorum liberabit eos et in insidiis suis capientur iniqui
Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.
7 mortuo homine impio nulla erit ultra spes et expectatio sollicitorum peribit
При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.
8 iustus de angustia liberatus est et tradetur impius pro eo
Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.
9 simulator ore decipit amicum suum iusti autem liberabuntur scientia
Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.
10 in bonis iustorum exultabit civitas et in perditione impiorum erit laudatio
Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
11 benedictione iustorum exaltabitur civitas et ore impiorum subvertetur
Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.
12 qui despicit amicum suum indigens corde est vir autem prudens tacebit
Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
13 qui ambulat fraudulenter revelat arcana qui autem fidelis est animi celat commissum
Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14 ubi non est gubernator populus corruet salus autem ubi multa consilia
Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
15 adfligetur malo qui fidem facit pro extraneo qui autem cavet laqueos securus erit
Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.
16 mulier gratiosa inveniet gloriam et robusti habebunt divitias
Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.
17 benefacit animae suae vir misericors qui autem crudelis est et propinquos abicit
Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.
18 impius facit opus instabile seminanti autem iustitiam merces fidelis
Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.
19 clementia praeparat vitam et sectatio malorum mortem
Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.
20 abominabile Domino pravum cor et voluntas eius in his qui simpliciter ambulant
Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.
21 manus in manu non erit innocens malus semen autem iustorum salvabitur
Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.
22 circulus aureus in naribus suis mulier pulchra et fatua
Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.
23 desiderium iustorum omne bonum est praestolatio impiorum furor
Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
24 alii dividunt propria et ditiores fiunt alii rapiunt non sua et semper in egestate sunt
Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.
25 anima quae benedicit inpinguabitur et qui inebriat ipse quoque inebriabitur
Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.
26 qui abscondit frumenta maledicetur in populis benedictio autem super caput vendentium
Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
27 bene consurgit diluculo qui quaerit bona qui autem investigator malorum est opprimetur ab eis
Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
28 qui confidet in divitiis suis corruet iusti autem quasi virens folium germinabunt
Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
29 qui conturbat domum suam possidebit ventos et qui stultus est serviet sapienti
Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
30 fructus iusti lignum vitae et qui suscipit animas sapiens est
Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
31 si iustus in terra recipit quanto magis impius et peccator
Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
