Proverbiorum 1
1 parabolae Salomonis filii David regis Israhel
При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
2 ad sciendam sapientiam et disciplinam
щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
3 ad intellegenda verba prudentiae et suscipiendam eruditionem doctrinae iustitiam et iudicium et aequitatem
щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
4 ut detur parvulis astutia adulescenti scientia et intellectus
щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
5 audiens sapiens sapientior erit et intellegens gubernacula possidebit
Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
6 animadvertet parabolam et interpretationem verba sapientium et enigmata eorum
щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
7 timor Domini principium scientiae sapientiam atque doctrinam stulti despiciunt
Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
8 audi fili mi disciplinam patris tui et ne dimittas legem matris tuae
Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
9 ut addatur gratia capiti tuo et torques collo tuo
вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
10 fili mi si te lactaverint peccatores ne adquiescas
Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
11 si dixerint veni nobiscum insidiemur sanguini abscondamus tendiculas contra insontem frustra
Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу! (Sheol h7585)
13 omnem pretiosam substantiam repperiemus implebimus domos nostras spoliis
Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
14 sortem mitte nobiscum marsuppium unum sit omnium nostrum
Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
15 fili mi ne ambules cum eis prohibe pedem tuum a semitis eorum
сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
16 pedes enim illorum ad malum currunt et festinant ut effundant sanguinem
бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
17 frustra autem iacitur rete ante oculos pinnatorum
Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
18 ipsique contra sanguinem suum insidiantur et moliuntur fraudes contra animas suas
то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
19 sic semitae omnis avari animas possidentium rapiunt
Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
20 sapientia foris praedicat in plateis dat vocem suam
Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
21 in capite turbarum clamitat in foribus portarum urbis profert verba sua dicens
на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
22 usquequo parvuli diligitis infantiam et stulti ea quae sibi sunt noxia cupiunt et inprudentes odibunt scientiam
„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
23 convertimini ad correptionem meam en proferam vobis spiritum meum et ostendam verba mea
Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
24 quia vocavi et rennuistis extendi manum meam et non fuit qui aspiceret
Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
25 despexistis omne consilium meum et increpationes meas neglexistis
І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
26 ego quoque in interitu vestro ridebo et subsannabo cum vobis quod timebatis advenerit
Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
27 cum inruerit repentina calamitas et interitus quasi tempestas ingruerit quando venerit super vos tribulatio et angustia
Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
28 tunc invocabunt me et non exaudiam mane consurgent et non invenient me
тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
29 eo quod exosam habuerint disciplinam et timorem Domini non susceperint
за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
30 nec adquieverint consilio meo et detraxerint universae correptioni meae
не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
31 comedent igitur fructus viae suae suisque consiliis saturabuntur
І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
32 aversio parvulorum interficiet eos et prosperitas stultorum perdet illos
бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
33 qui autem me audierit absque terrore requiescet et abundantia perfruetur malorum timore sublato
А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
