Lucam 22
1 adpropinquabat autem dies festus azymorum qui dicitur pascha
Наближалося свято Опрісноків, що зветься Пасхою.
2 et quaerebant principes sacerdotum et scribae quomodo eum interficerent timebant vero plebem
Первосвященники та книжники шукали, як убити [Ісуса], але боялися народу.
3 intravit autem Satanas in Iudam qui cognominatur Scarioth unum de duodecim
Тоді увійшов сатана в Юду, званого Іскаріот, що був із числа дванадцяти.
4 et abiit et locutus est cum principibus sacerdotum et magistratibus quemadmodum illum traderet eis
Він пішов та зговорився з первосвященниками та начальниками храмової охорони, як видати їм [Ісуса].
5 et gavisi sunt et pacti sunt pecuniam illi dare
Вони зраділи та обіцяли дати йому грошей.
6 et spopondit et quaerebat oportunitatem ut traderet illum sine turbis
Юда погодився та шукав слушної нагоди, щоб Його видати без народу.
7 venit autem dies azymorum in qua necesse erat occidi pascha
Настав день свята Опрісноків, коли належало принести пасхальну жертву.
8 et misit Petrum et Iohannem dicens euntes parate nobis pascha ut manducemus
І надіслав [Ісус] Петра та Івана, кажучи: ―Ідіть та приготуйте для нас Пасху, щоб ми спожили.
9 at illi dixerunt ubi vis paremus
Вони спитали: ―Де Ти хочеш, щоб ми приготували?
10 et dixit ad eos ecce introeuntibus vobis in civitatem occurret vobis homo amphoram aquae portans sequimini eum in domum in qua intrat
Він відповів їм: ―Коли ввійдете в місто, вас зустріне чоловік, який нестиме глечик із водою. Ідіть за ним до дому, куди він увійде,
11 et dicetis patri familias domus dicit tibi magister ubi est diversorium ubi pascha cum discipulis meis manducem
та скажіть господареві дому: «Учитель питає тебе: „Де кімната, у якій Я буду споживати Пасху з Моїми учнями?“»
12 et ipse vobis ostendet cenaculum magnum stratum et ibi parate
Він покаже вам нагорі велику прибрану кімнату – там і приготуйте.
13 euntes autem invenerunt sicut dixit illis et paraverunt pascha
Вони пішли й знайшли все саме так, як казав їм [Ісус], та приготували там Пасху.
14 et cum facta esset hora discubuit et duodecim apostoli cum eo
Коли настав час, [Ісус] з апостолами сіли за стіл.
15 et ait illis desiderio desideravi hoc pascha manducare vobiscum antequam patiar
Він сказав їм: «Я дуже хотів їсти цю Пасху разом із вами перед Моїм стражданням.
16 dico enim vobis quia ex hoc non manducabo illud donec impleatur in regno Dei
Кажу вам: уже не їстиму її, доки вона не звершиться в Царстві Божому».
17 et accepto calice gratias egit et dixit accipite et dividite inter vos
І, узявши чашу та подякувавши Богу, сказав: «Візьміть її та поділіть між вами.
18 dico enim vobis quod non bibam de generatione vitis donec regnum Dei veniat
Кажу вам: віднині не питиму більше з цього виноградного плоду, доки не прийде Царство Боже».
19 et accepto pane gratias egit et fregit et dedit eis dicens hoc est corpus meum quod pro vobis datur hoc facite in meam commemorationem
Потім узяв хліб та, подякувавши, розламав і дав їм, кажучи: «Це є тіло Моє, що за вас віддається. Чиніть це на згадку про Мене».
20 similiter et calicem postquam cenavit dicens hic est calix novum testamentum in sanguine meo quod pro vobis funditur
Так само після того, як поїли, узяв і чашу, кажучи: «Ця чаша – Новий Завіт у Моїй крові, що проливається за вас.
21 verumtamen ecce manus tradentis me mecum est in mensa
Однак рука того, хто зраджує Мене, зі Мною за столом.
22 et quidem Filius hominis secundum quod definitum est vadit verumtamen vae illi homini per quem traditur
Бо Син Людський іде, як і було призначено, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Його».
23 et ipsi coeperunt quaerere inter se quis esset ex eis qui hoc facturus esset
Вони почали питати один одного, хто з них міг би таке зробити.
24 facta est autem et contentio inter eos quis eorum videretur esse maior
Потім знялась між ними суперечка, хто з них найбільший.
25 dixit autem eis reges gentium dominantur eorum et qui potestatem habent super eos benefici vocantur
[Ісус] же сказав їм: ―Царі народів володіють ними, і тих, що керують ними, називають благодійниками.
26 vos autem non sic sed qui maior est in vobis fiat sicut iunior et qui praecessor est sicut ministrator
Але ви не [будьте] такими! Навпаки: найбільший між вами нехай буде як найменший, і той, хто керує, [нехай буде] як слуга.
27 nam quis maior est qui recumbit an qui ministrat nonne qui recumbit ego autem in medio vestrum sum sicut qui ministrat
Бо хто більший: той, що сидить за столом, чи той, хто прислуговує? Чи не той, хто сидить за столом? Я ж серед вас як слуга.
28 vos autem estis qui permansistis mecum in temptationibus meis
Ви ті, що залишилися зі Мною в Моїх випробуваннях.
29 et ego dispono vobis sicut disposuit mihi Pater meus regnum
І Я заповідаю вам Царство, як Мені заповів Мій Отець,
30 ut edatis et bibatis super mensam meam in regno et sedeatis super thronos iudicantes duodecim tribus Israhel
щоб ви їли та пили за столом у Царстві Моєму. Ви сядете на престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля.
31 ait autem Dominus Simon Simon ecce Satanas expetivit vos ut cribraret sicut triticum
Симоне, Симоне! Ось сатана просив просіяти вас, як пшеницю.
32 ego autem rogavi pro te ut non deficiat fides tua et tu aliquando conversus confirma fratres tuos
Але Я молився за тебе, щоб ти не загубив віри та після навернення зміцнив твоїх братів.
33 qui dixit ei Domine tecum paratus sum et in carcerem et in mortem ire
Петро сказав Йому: ―Господи, з Тобою я готовий іти у в’язницю й на смерть.
34 et ille dixit dico tibi Petre non cantabit hodie gallus donec ter abneges nosse me
Але [Ісус] відповів: ―Кажу тобі, Петре, що півень ще не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене.
35 et dixit eis quando misi vos sine sacculo et pera et calciamentis numquid aliquid defuit vobis at illi dixerunt nihil
Потім промовив до них: ―Коли Я вас посилав без гаманця, без торби та взуття, чи бракувало вам чогось? Вони сказали: ―Нічого.
36 dixit ergo eis sed nunc qui habet sacculum tollat similiter et peram et qui non habet vendat tunicam suam et emat gladium
―Але тепер хто має гаманець, нехай візьме його, так само й торбу; хто ж не має меча, хай продасть свій одяг та купить меч.
37 dico enim vobis quoniam adhuc hoc quod scriptum est oportet impleri in me et quod cum iniustis deputatus est etenim ea quae sunt de me finem habent
Кажу вам: на Мені має здійснитися те, що написано: «Його зараховано до злочинців». Бо все, що про Мене записано, збувається.
38 at illi dixerunt Domine ecce gladii duo hic at ille dixit eis satis est
Вони сказали: ―Господи, дивись, у нас два мечі. Він відповів: ―Цього достатньо.
39 et egressus ibat secundum consuetudinem in montem Olivarum secuti sunt autem illum et discipuli
[Ісус], за своїм звичаєм, пішов на Оливну гору, і Його учні пішли за Ним.
40 et cum pervenisset ad locum dixit illis orate ne intretis in temptationem
Дійшовши до того місця, Він сказав їм: ―Моліться, щоб не впасти в спокусу!
41 et ipse avulsus est ab eis quantum iactus est lapidis et positis genibus orabat
А Сам відійшов від них на відстань кинутого каменя, став на коліна та молився
42 dicens Pater si vis transfer calicem istum a me verumtamen non mea voluntas sed tua fiat
кажучи: «Отче, якщо бажаєш, нехай ця чаша обмине Мене. Однак нехай буде не Моя воля, а Твоя».
43 apparuit autem illi angelus de caelo confortans eum et factus in agonia prolixius orabat
Тоді з неба з’явився ангел та зміцнював Його.
44 et factus est sudor eius sicut guttae sanguinis decurrentis in terram
В агонії Він почав молитися ще старанніше. І піт Його став, мов краплі крові, що падали на землю.
45 et cum surrexisset ab oratione et venisset ad discipulos suos invenit eos dormientes prae tristitia
Вставши від молитви, Він підійшов до учнів і знайшов, що вони заснули, [виснажені] смутком.
46 et ait illis quid dormitis surgite orate ne intretis in temptationem
Він сказав їм: ―Чому ви спите? Прокиньтеся та моліться, щоб не впасти в спокусу!
47 adhuc eo loquente ecce turba et qui vocabatur Iudas unus de duodecim antecedebat eos et adpropinquavit Iesu ut oscularetur eum
Коли Він ще говорив, ось підійшов натовп, і той, кого звали Юда, один із дванадцятьох, ішов перед ними. Він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його.
48 Iesus autem dixit ei Iuda osculo Filium hominis tradis
Ісус сказав йому: ―Юдо, ти поцілунком видаєш Сина Людського?
49 videntes autem hii qui circa ipsum erant quod futurum erat dixerunt ei Domine si percutimus in gladio
Коли ті, що були з [Ісусом], побачили, що має статися, сказали: ―Господи, чи не вдарити нам мечем?
50 et percussit unus ex illis servum principis sacerdotum et amputavit auriculam eius dextram
І один із них [мечем] ударив раба первосвященника й відрубав йому праве вухо.
51 respondens autem Iesus ait sinite usque huc et cum tetigisset auriculam eius sanavit eum
Але Ісус сказав: ―Облиште, досить! І, торкнувшись його вуха, зцілив його.
52 dixit autem Iesus ad eos qui venerant ad se principes sacerdotum et magistratus templi et seniores quasi ad latronem existis cum gladiis et fustibus
Потім Ісус звернувся до первосвященників, начальників храмової охорони та старійшин: «Ви вийшли [проти Мене], як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати.
53 cum cotidie vobiscum fuerim in templo non extendistis manus in me sed haec est hora vestra et potestas tenebrarum
Щодня Я був із вами в Храмі, і ви не підняли на Мене рук, але зараз ваш час і влада темряви».
54 conprehendentes autem eum duxerunt ad domum principis sacerdotum Petrus vero sequebatur a longe
Тоді вони схопили Його та привели в дім первосвященника. Петро ж ішов за ними на відстані.
55 accenso autem igni in medio atrio et circumsedentibus illis erat Petrus in medio eorum
Коли вони розклали вогонь посеред двору та сіли навколо, Петро також сів між ними.
56 quem cum vidisset ancilla quaedam sedentem ad lumen et eum fuisset intuita dixit et hic cum illo erat
Одна зі служниць, побачивши, що він сидить біля вогню, придивилася до нього пильно та промовила: ―І цей був із Ним!
57 at ille negavit eum dicens mulier non novi illum
Але [Петро] заперечив кажучи: ―Я не знаю Його, жінко!
58 et post pusillum alius videns eum dixit et tu de illis es Petrus vero ait o homo non sum
Трохи пізніше хтось інший побачив його й сказав: ―Ти теж один із них! Але Петро відповів: ―Ні, чоловіче!
59 et intervallo facto quasi horae unius alius quidam adfirmabat dicens vere et hic cum illo erat nam et Galilaeus est
Близько години пізніше інший почав твердити кажучи: ―Справді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.
60 et ait Petrus homo nescio quod dicis et continuo adhuc illo loquente cantavit gallus
Петро відповів: ―Чоловіче, я не знаю, про що ти говориш! І тієї ж миті, коли він ще говорив, заспівав півень.
61 et conversus Dominus respexit Petrum et recordatus est Petrus verbi Domini sicut dixit quia priusquam gallus cantet ter me negabis
Господь, обернувшись, глянув на Петра. Тоді Петро згадав слова Господа, які Він сказав: «Перед тим, як сьогодні заспіває півень, ти тричі зречешся Мене».
62 et egressus foras Petrus flevit amare
І, вийшовши геть, він гірко заплакав.
63 et viri qui tenebant illum inludebant ei caedentes
Люди, які охороняли [Ісуса], почали насміхатися з Нього та бити Його.
64 et velaverunt eum et percutiebant faciem eius et interrogabant eum dicentes prophetiza quis est qui te percussit
Вони зав’язали Йому очі й питали кажучи: «Пророкуй! Хто Тебе вдарив?»
65 et alia multa blasphemantes dicebant in eum
І багато інших богохульств казали проти Нього.
66 et ut factus est dies convenerunt seniores plebis et principes sacerdotum et scribae et duxerunt illum in concilium suum dicentes si tu es Christus dic nobis
На світанку старійшини народу, первосвященники та книжники зібралися разом і повели Його на свій Синедріон.
67 et ait illis si vobis dixero non creditis mihi
Вони сказали: ―Якщо Ти – Христос, то скажи нам! [Ісус] відповів: ―Навіть якщо скажу, ви не повірите.
68 si autem et interrogavero non respondebitis mihi neque dimittetis
І якщо Я спитаю вас, ви не відповісте.
69 ex hoc autem erit Filius hominis sedens a dextris virtutis Dei
Але віднині Син Людський сидітиме праворуч від Всемогутнього Бога.
70 dixerunt autem omnes tu ergo es Filius Dei qui ait vos dicitis quia ego sum
Тоді всі вони стали запитувати: ―То, значить, Ти – Син Божий? [Ісус] відповів: ―Ви самі кажете, що то Я!
71 at illi dixerunt quid adhuc desideramus testimonium ipsi enim audivimus de ore eius
Тоді вони сказали: ―Навіщо нам потрібні свідчення? Ми чули це з Його вуст!
