< Leviticus 24 >
1 et locutus est Dominus ad Mosen dicens
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 praecipe filiis Israhel ut adferant tibi oleum de olivis purissimum ac lucidum ad concinnandas lucernas iugiter
„Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, ви́чавленої оливи з оли́вкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпа́ду.
3 extra velum testimonii in tabernaculo foederis ponetque eas Aaron a vespere usque in mane coram Domino cultu rituque perpetuo in generationibus vestris
Поза завісою свідо́цтва в скинії заповіту приряди́ть її Ааро́н від вечора аж до ра́нку перед Господнім лицем наза́вжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!
4 super candelabro mundissimo ponentur semper in conspectu Domini
На чистім свічнику́ прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем наза́вжди.
5 accipies quoque similam et coques ex ea duodecim panes qui singuli habebunt duas decimas
І ві́зьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, — по дві десяті ефи́ буде один кала́ч.
6 quorum senos altrinsecus super mensam purissimam coram Domino statues
І покладеш їх у два ряди́, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,
7 et pones super eos tus lucidissimum ut sit panis in monumentum oblationis Domini
і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за прига́дувальну частину, — огняна́ жертва для Господа.
8 per singula sabbata mutabuntur coram Domino suscepti a filiis Israhel foedere sempiterno
Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем за́вжди, від Ізраїлевих синів, вічний запові́т.
9 eruntque Aaron et filiorum eius ut comedant eos in loco sancto quia sanctum sanctorum est de sacrificiis Domini iure perpetuo
І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняни́х жертов Господніх. Це вічна постанова“.
10 ecce autem egressus filius mulieris israhelitis quem pepererat de viro aegyptio inter filios Israhel iurgatus est in castris cum viro israhelite
І вийшов син ізраїльтя́нки, — а він був син єги́птянина, — між Ізраїлевих синів. І сварився в табо́рі син тієї ізраїльтя́нки з одним ізраїльтя́нином.
11 cumque blasphemasset nomen et maledixisset ei adductus est ad Mosen vocabatur autem mater eius Salumith filia Dabri de tribu Dan
І син тієї ізраїльтя́нки богозневажив Ім'я́ Господнє, і проклинав. І привели́ його до Мойсея. А ймення матері його — Шеломіт, дочка́ Діври, з Данового племени.
12 miseruntque eum in carcerem donec nossent quid iuberet Dominus
І посадили його під сторожу аж до ви́яснення через уста Господні.
13 qui locutus est ad Mosen
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
14 dicens educ blasphemum extra castra et ponant omnes qui audierunt manus suas super caput eius et lapidet eum populus universus
„Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.
15 et ad filios Israhel loqueris homo qui maledixerit Deo suo portabit peccatum suum
А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне́ Бога свого, то понесе він свій гріх.
16 et qui blasphemaverit nomen Domini morte moriatur lapidibus opprimet eum omnis multitudo sive ille civis seu peregrinus fuerit qui blasphemaverit nomen Domini morte moriatur
А той, хто богознева́жив Господнє Ймення, — буде конче забитий, конче укаменує його́ вся громада; чи прихо́дько, чи тубілець, коли богозневажа́тиме Ймення Господнє, буде забитий.
17 qui percusserit et occiderit hominem morte moriatur
І кожен, хто заб'є люди́ну, — буде конче забитий.
18 qui percusserit animal reddat vicarium id est animam pro anima
А хто заб'є яку скоти́ну, той відшкодує її, — життя за життя.
19 qui inrogaverit maculam cuilibet civium suorum sicut fecit fiet ei
І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, — як хто зробив, так буде зро́блено йому:
20 fracturam pro fractura oculum pro oculo dentem pro dente restituet qualem inflixerit maculam talem sustinere cogetur
злама́ння за зламання, око за око, зуб за зуба, — яку ваду зробить хто кому, така буде зро́блена йому.
21 qui percusserit iumentum reddet aliud qui percusserit hominem punietur
А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є люди́ну, той буде забитий.
22 aequum iudicium sit inter vos sive peregrinus sive civis peccaverit quia ego sum Dominus Deus vester
Суд один буде для вас, — прихо́дько буде як тубілець. Бо Я — Господь Бог ваш!“
23 locutusque est Moses ad filios Israhel et eduxerunt eum qui blasphemaverat extra castra ac lapidibus oppresserunt feceruntque filii Israhel sicut praeceperat Dominus Mosi
І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того́, хто проклинав, поза та́бір, та й заки́дали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.