Job 38
1 respondens autem Dominus Iob de turbine dixit
Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
2 quis est iste involvens sententias sermonibus inperitis
„Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
3 accinge sicut vir lumbos tuos interrogabo te et responde mihi
Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
4 ubi eras quando ponebam fundamenta terrae indica mihi si habes intellegentiam
Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
5 quis posuit mensuras eius si nosti vel quis tetendit super eam lineam
Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
6 super quo bases illius solidatae sunt aut quis dimisit lapidem angularem eius
У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
7 cum me laudarent simul astra matutina et iubilarent omnes filii Dei
коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
8 quis conclusit ostiis mare quando erumpebat quasi de vulva procedens
І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
9 cum ponerem nubem vestimentum eius et caligine illud quasi pannis infantiae obvolverem
коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
10 circumdedi illud terminis meis et posui vectem et ostia
і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
11 et dixi usque huc venies et non procedes amplius et hic confringes tumentes fluctus tuos
і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
12 numquid post ortum tuum praecepisti diluculo et ostendisti aurorae locum suum
Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
13 et tenuisti concutiens extrema terrae et excussisti impios ex ea
щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
14 restituetur ut lutum signaculum et stabit sicut vestimentum
Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
15 auferetur ab impiis lux sua et brachium excelsum confringetur
І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
16 numquid ingressus es profunda maris et in novissimis abyssis deambulasti
Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
17 numquid apertae tibi sunt portae mortis et ostia tenebrosa vidisti
Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
18 numquid considerasti latitudines terrae indica mihi si nosti omnia
Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
19 in qua via habitet lux et tenebrarum quis locus sit
Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
20 ut ducas unumquodque ad terminos suos et intellegas semitas domus eius
щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
21 sciebas tunc quod nasciturus esses et numerum dierum tuorum noveras
Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
22 numquid ingressus es thesauros nivis aut thesauros grandinis aspexisti
Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
23 quae praeparavi in tempus hostis in diem pugnae et belli
які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
24 per quam viam spargitur lux dividitur aestus super terram
Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
25 quis dedit vehementissimo imbri cursum et viam sonantis tonitrui
Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
26 ut plueret super terram absque homine in deserto ubi nullus mortalium commoratur
щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
27 ut impleret inviam et desolatam et produceret herbas virentes
щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
28 quis est pluviae pater vel quis genuit stillas roris
Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
29 de cuius utero egressa est glacies et gelu de caelo quis genuit
Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
30 in similitudinem lapidis aquae durantur et superficies abyssi constringitur
Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
31 numquid coniungere valebis micantes stellas Pliadis aut gyrum Arcturi poteris dissipare
Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
32 numquid producis luciferum in tempore suo et vesperum super filios terrae consurgere facis
Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
33 numquid nosti ordinem caeli et pones rationem eius in terra
Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
34 numquid elevabis in nebula vocem tuam et impetus aquarum operiet te
Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
35 numquid mittes fulgura et ibunt et revertentia dicent tibi adsumus
Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
36 quis posuit in visceribus hominis sapientiam vel quis dedit gallo intellegentiam
Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
37 quis enarravit caelorum rationem et concentum caeli quis dormire faciet
Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
38 quando fundebatur pulvis in terram et glebae conpingebantur
коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
39 numquid capies leaenae praedam et animam catulorum eius implebis
Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
40 quando cubant in antris et in specubus insidiantur
як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
41 quis praeparat corvo escam suam quando pulli eius ad Deum clamant vagantes eo quod non habeant cibos
Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
