Job 32
1 omiserunt autem tres viri isti respondere Iob eo quod iustus sibi videretur
І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.
2 et iratus indignatusque Heliu filius Barachel Buzites de cognatione Ram iratus est autem adversus Iob eo quod iustum se esse diceret coram Deo
І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
3 porro adversum amicos eius indignatus est eo quod non invenissent responsionem rationabilem sed tantummodo condemnassent Iob
Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
4 igitur Heliu expectavit Iob loquentem eo quod seniores se essent qui loquebantur
А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.
5 cum autem vidisset quod tres respondere non potuissent iratus est vehementer
І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!
6 respondensque Heliu filius Barachel Buzites dixit iunior sum tempore vos autem antiquiores idcirco dimisso capite veritus sum indicare vobis meam sententiam
І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам
7 sperabam enim quod aetas prolixior loqueretur et annorum multitudo doceret sapientiam
Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!
8 sed ut video spiritus est in hominibus et inspiratio Omnipotentis dat intellegentiam
Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.
9 non sunt longevi sapientes nec senes intellegunt iudicium
Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.
10 ideo dicam audite me ostendam vobis etiam ego meam scientiam
Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!
11 expectavi enim sermones vestros audivi prudentiam vestram donec disceptaremini sermonibus
Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.
12 et donec putabam vos aliquid dicere considerabam sed ut video non est qui arguere possit Iob et respondere ex vobis sermonibus eius
І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!
13 ne forte dicatis invenimus sapientiam Deus proiecit eum non homo
Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“
14 nihil locutus est mihi et ego non secundum vestros sermones respondebo illi
Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.
15 extimuerunt non responderunt ultra abstuleruntque a se eloquia
Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,
16 quoniam igitur expectavi et non sunt locuti steterunt nec responderunt ultra
Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.
17 respondebo et ego partem meam et ostendam scientiam meam
Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.
18 plenus sum enim sermonibus et coartat me spiritus uteri mei
Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.
19 en venter meus quasi mustum absque spiraculo quod lagunculas novas disrumpit
Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!
20 loquar et respirabo paululum aperiam labia mea et respondebo
Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!
21 non accipiam personam viri et Deum homini non aequabo
На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,
22 nescio enim quamdiu subsistam et si post modicum tollat me factor meus
бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!
