Job 15
1 respondens autem Eliphaz Themanites dixit
І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 numquid sapiens respondebit quasi in ventum loquens et implebit ardore stomachum suum
„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
3 arguis verbis eum qui non est aequalis tui et loqueris quod tibi non expedit
Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
4 quantum in te est evacuasti timorem et tulisti preces coram Deo
Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
5 docuit enim iniquitas tua os tuum et imitaris linguam blasphemantium
бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
6 condemnabit te os tuum et non ego et labia tua respondebunt tibi
Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
7 numquid primus homo tu natus es et ante colles formatus
Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
8 numquid consilium Dei audisti et inferior te erit eius sapientia
Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
9 quid nosti quod ignoremus quid intellegis quod nesciamus
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
10 et senes et antiqui sunt in nobis multo vetustiores quam patres tui
Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
11 numquid grande est ut consoletur te Deus sed verba tua prava hoc prohibent
Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
12 quid te elevat cor tuum et quasi magna cogitans adtonitos habes oculos
Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
13 quid tumet contra Deum spiritus tuus ut proferas de ore huiuscemodi sermones
що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
14 quid est homo ut inmaculatus sit et ut iustus appareat natus de muliere
Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
15 ecce inter sanctos eius nemo inmutabilis et caeli non sunt mundi in conspectu eius
Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
16 quanto magis abominabilis et inutilis homo qui bibit quasi aquas iniquitatem
що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
17 ostendam tibi audi me quod vidi narrabo tibi
Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
18 sapientes confitentur et non abscondunt patres suos
про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
19 quibus solis data est terra et non transibit alienus per eos
їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
20 cunctis diebus suis impius superbit et numerus annorum incertus est tyrannidis eius
Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
21 sonitus terroris semper in auribus illius et cum pax sit ille insidias suspicatur
Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
22 non credit quod reverti possit de tenebris circumspectans undique gladium
Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
23 cum se moverit ad quaerendum panem novit quod paratus sit in manu eius tenebrarum dies
Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
24 terrebit eum tribulatio et angustia vallabit eum sicut regem qui praeparatur ad proelium
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
25 tetendit enim adversus Deum manum suam et contra Omnipotentem roboratus est
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
26 cucurrit adversus eum erecto collo et pingui cervice armatus est
проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
27 operuit faciem eius crassitudo et de lateribus eius arvina dependet
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
28 habitavit in civitatibus desolatis et in domibus desertis quae in tumulos sunt redactae
і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
29 non ditabitur nec perseverabit substantia eius nec mittet in terra radicem suam
Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
30 non recedet de tenebris ramos eius arefaciet flamma et auferetur spiritu oris sui
Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
31 non credat frustra errore deceptus quod aliquo pretio redimendus sit
Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
32 antequam dies eius impleantur peribit et manus eius arescet
вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
33 laedetur quasi vinea in primo flore botrus eius et quasi oliva proiciens florem suum
Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
34 congregatio enim hypocritae sterilis et ignis devorabit tabernacula eorum qui munera libenter accipiunt
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
35 concepit dolorem et peperit iniquitatem et uterus eius praeparat dolos
він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
