Job 12
1 respondens autem Iob dixit
А Йов відповів та й сказав:
2 ergo vos estis soli homines et vobiscum morietur sapientia
„Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
3 et mihi est cor sicut et vobis nec inferior vestri sum quis enim haec quae nostis ignorat
Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
4 qui deridetur ab amico suo sicut ego invocabit Deum et exaudiet eum deridetur enim iusti simplicitas
Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
5 lampas contempta apud cogitationes divitum parata ad tempus statutum
Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
6 abundant tabernacula praedonum et audacter provocant Deum cum ipse dederit omnia in manibus eorum
Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
7 nimirum interroga iumenta et docebunt te et volatilia caeli et indicabunt tibi
Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
8 loquere terrae et respondebit tibi et narrabunt pisces maris
Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
9 quis ignorat quod omnia haec manus Domini fecerit
Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
10 in cuius manu anima omnis viventis et spiritus universae carnis hominis
Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
11 nonne auris verba diiudicat et fauces comedentis saporem
Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
12 in antiquis est sapientia et in multo tempore prudentia
Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
13 apud ipsum est sapientia et fortitudo ipse habet consilium et intellegentiam
Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
14 si destruxerit nemo est qui aedificet et si incluserit hominem nullus est qui aperiat
Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
15 si continuerit aquas omnia siccabuntur et si emiserit eas subvertent terram
Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
16 apud ipsum est fortitudo et sapientia ipse novit et decipientem et eum qui decipitur
В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
17 adducit consiliarios in stultum finem et iudices in stuporem
Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
18 balteum regum dissolvit et praecingit fune renes eorum
Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
19 ducit sacerdotes inglorios et optimates subplantat
Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
20 commutans labium veracium et doctrinam senum auferens
Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
21 effundit despectionem super principes et eos qui oppressi fuerant relevans
На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
22 qui revelat profunda de tenebris et producit in lucem umbram mortis
Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
23 qui multiplicat gentes et perdet eas et subversas in integrum restituet
Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
24 qui inmutat cor principum populi terrae et decipit eos ut frustra incedant per invium
Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
25 palpabunt quasi in tenebris et non in luce et errare eos faciet quasi ebrios
вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
