Isaiæ 32
1 ecce in iustitia regnabit rex et principes in iudicio praeerunt
Тож за праведністю царюва́тиме цар, а князі володі́тимуть за правосу́ддям.
2 et erit vir sicut qui absconditur a vento et celat se a tempestate sicut rivi aquarum in siti et umbra petrae prominentis in terra deserta
І станеться кожен, як за́хист від вітру, і немов та заслона від зли́ви, як пото́ки води на пустині, як тінь скелі тяжко́ї на спраглій землі.
3 non caligabunt oculi videntium et aures audientium diligenter auscultabunt
І не будуть заплю́щені очі видю́щих, і слухатимуть ву́ха тих, які слухають!
4 et cor stultorum intelleget scientiam et lingua balborum velociter loquetur et plane
І знання́ розумітиме серце нерозва́жних, а язик недорі́куватих поспішить говорити вира́зно.
5 non vocabitur ultra is qui insipiens est princeps neque fraudulentus appellabitur maior
Не будуть вже кликати достойним глупця́, а на обма́нця не скажуть шляхе́тний,
6 stultus enim fatua loquetur et cor eius faciet iniquitatem ut perficiat simulationem et loquatur ad Dominum fraudulenter et vacuefaciat animam esurientis et potum sitienti auferat
бо глупо́ту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облу́дне, щоб душу голодного ви́порожнити й напо́ю позбавити спра́глого!
7 fraudulenti vasa pessima sunt ipse enim cogitationes concinnavit ad perdendos mites in sermone mendacii cum loqueretur pauper iudicium
А лукавий — лихі його чини: він лихе замишляє, щоб ни́щити скро́мних словами брехли́вими, як убогий говорить про право,
8 princeps vero ea quae digna sunt principe cogitavit et ipse super duces stabit
а шляхе́тний міркує шляхе́тне, і стоїть при шляхе́тному.
9 mulieres opulentae surgite et audite vocem meam filiae confidentes percipite auribus eloquium meum
Устаньте, безжу́рні жінки́, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте сло́ва мого!
10 post dies et annum et vos conturbabimini confidentes consummata est enim vindemia collectio ultra non veniet
Днів багато на рік ви, безтурботні, тремті́тимете, бо збір винограду скінчи́вся, а згрома́дження пло́ду не при́йде!
11 obstupescite opulentae conturbamini confidentes exuite vos et confundimini accingite lumbos vestros
Тремтіть, ви безжу́рні, дрижіть, безтурбо́тні, роздягніться, себе обнажі́ть, опережі́ться по сте́гнах!
12 super ubera plangite super regione desiderabili super vinea fertili
За прина́дні поля́ будуть битися в груди, за виноградник урожайний.
13 super humum populi mei spina et vepres ascendent quanto magis super omnes domos gaudii civitatis exultantis
На землі́ цій наро́ду мого зійде те́рен й будя́ччя, по всіх домах радости спалени́на, на місті веселому.
14 domus enim dimissa est multitudo urbis relicta est tenebrae et palpatio factae sunt super speluncas usque in aeternum gaudium onagrorum pascua gregum
Бо па́лац опу́щений буде, міський го́мін замо́вкне, О́фел та ба́шта навік стануть я́мами, радістю диких ослів, пасови́ськом чері́д,
15 donec effundatur super nos spiritus de excelso et erit desertum in Chermel et Chermel in saltum reputabitur
аж Дух з височини́ проллє́ться на нас, а пустиня в садо́к обе́рнеться, а садок порахо́ваний буде за ліс!
16 et habitabit in solitudine iudicium et iustitia in Chermel sedebit
Тоді пробува́тиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.
17 et erit opus iustitiae pax et cultus iustitiae silentium et securitas usque in sempiternum
І буде роботою істини — мир, а працею правди — спокійність й безпе́ка навіки.
18 et sedebit populus meus in pulchritudine pacis et in tabernaculis fiduciae et in requie opulenta
І осяде наро́д мій у мешка́нні спокі́йнім, і в безпечних місця́х, і в спокійних місцях відпочи́нку.
19 grando autem in descensione saltus et humilitate humiliabitur civitas
І буде па́дати град на пова́лений ліс, і зни́зиться місто в долину.
20 beati qui seminatis super omnes aquas inmittentes pedem bovis et asini
Блаженні ви, сівачі понад всякими во́дами, що відпуска́єте ногу воло́ві й ослові на волю!
