Genesis 21
1 visitavit autem Dominus Sarram sicut promiserat et implevit quae locutus est
А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
2 concepitque et peperit filium in senectute sua tempore quo praedixerat ei Deus
І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
3 vocavitque Abraham nomen filii sui quem genuit ei Sarra Isaac
І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
4 et circumcidit eum octavo die sicut praeceperat ei Deus
І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
5 cum centum esset annorum hac quippe aetate patris natus est Isaac
А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
6 dixitque Sarra risum fecit mihi Deus quicumque audierit conridebit mihi
І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
7 rursumque ait quis auditurum crederet Abraham quod Sarra lactaret filium quem peperit ei iam seni
І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
8 crevit igitur puer et ablactatus est fecitque Abraham grande convivium in die ablactationis eius
І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
9 cumque vidisset Sarra filium Agar Aegyptiae ludentem dixit ad Abraham
І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
10 eice ancillam hanc et filium eius non enim erit heres filius ancillae cum filio meo Isaac
I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
11 dure accepit hoc Abraham pro filio suo
Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
12 cui dixit Deus non tibi videatur asperum super puero et super ancilla tua omnia quae dixerit tibi Sarra audi vocem eius quia in Isaac vocabitur tibi semen
І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
13 sed et filium ancillae faciam in gentem magnam quia semen tuum est
І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
14 surrexit itaque Abraham mane et tollens panem et utrem aquae inposuit scapulae eius tradiditque puerum et dimisit eam quae cum abisset errabat in solitudine Bersabee
І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
15 cumque consumpta esset aqua in utre abiecit puerum subter unam arborum quae ibi erant
І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
16 et abiit seditque e regione procul quantum potest arcus iacere dixit enim non videbo morientem puerum et sedens contra levavit vocem suam et flevit
І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
17 exaudivit autem Deus vocem pueri vocavitque angelus Domini Agar de caelo dicens quid agis Agar noli timere exaudivit enim Deus vocem pueri de loco in quo est
І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
18 surge tolle puerum et tene manum illius quia in gentem magnam faciam eum
Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
19 aperuitque oculos eius Deus quae videns puteum aquae abiit et implevit utrem deditque puero bibere
І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
20 et fuit cum eo qui crevit et moratus est in solitudine et factus est iuvenis sagittarius
І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
21 habitavitque in deserto Pharan et accepit illi mater sua uxorem de terra Aegypti
І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
22 eodem tempore dixit Abimelech et Fichol princeps exercitus eius ad Abraham Deus tecum est in universis quae agis
І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
23 iura ergo per Dominum ne noceas mihi et posteris meis stirpique meae sed iuxta misericordiam quam feci tibi facies mihi et terrae in qua versatus es advena
А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
24 dixitque Abraham ego iurabo
І сказав Авраам: „Я присягаю!“
25 et increpavit Abimelech propter puteum aquae quem vi abstulerant servi illius
І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
26 respondit Abimelech nescivi quis fecerit hanc rem sed et tu non indicasti mihi et ego non audivi praeter hodie
І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
27 tulit itaque Abraham oves et boves et dedit Abimelech percusseruntque ambo foedus
І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
28 et statuit Abraham septem agnas gregis seorsum
І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
29 cui dixit Abimelech quid sibi volunt septem agnae istae quas stare fecisti seorsum
І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
30 at ille septem inquit agnas accipies de manu mea ut sint in testimonium mihi quoniam ego fodi puteum istum
А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
31 idcirco vocatus est locus ille Bersabee quia ibi uterque iuraverunt
Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
32 et inierunt foedus pro puteo Iuramenti
І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
33 surrexit autem Abimelech et Fichol princeps militiae eius reversique sunt in terram Palestinorum Abraham vero plantavit nemus in Bersabee et invocavit ibi nomen Domini Dei aeterni
А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
34 et fuit colonus terrae Philisthinorum diebus multis
І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.
