Ecclesiastes 3
1 omnia tempus habent et suis spatiis transeunt universa sub caelo
Для всього свій час, і година своя́ кожній справі під небом:
2 tempus nascendi et tempus moriendi tempus plantandi et tempus evellendi quod plantatum est
час роди́тись і час помирати, час садити і час виривати поса́джене,
3 tempus occidendi et tempus sanandi tempus destruendi et tempus aedificandi
час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
4 tempus flendi et tempus ridendi tempus plangendi et tempus saltandi
час плакати й час регота́ти, час ридати і час танцювати,
5 tempus spargendi lapides et tempus colligendi tempus amplexandi et tempus longe fieri a conplexibus
час розкида́ти каміння і час каміння грома́дити, час обіймати і час ухилятись обі́ймів,
6 tempus adquirendi et tempus perdendi tempus custodiendi et tempus abiciendi
час шукати і час розгубити, час збирати і час розкида́ти,
7 tempus scindendi et tempus consuendi tempus tacendi et tempus loquendi
час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,
8 tempus dilectionis et tempus odii tempus belli et tempus pacis
час кохати і час ненави́діти, час війні і час миру!
9 quid habet amplius homo de labore suo
Яка ко́ристь трудя́щому в тім, над чим тру́диться він?
10 vidi adflictionem quam dedit Deus filiis hominum ut distendantur in ea
Я бачив роботу, що Бог був дав лю́дським синам, щоб труди́лись над нею,
11 cuncta fecit bona in tempore suo et mundum tradidit disputationi eorum ut non inveniat homo opus quod operatus est Deus ab initio usque ad finem
— усе Він прега́рним зробив свого ча́су, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє люди́на тих діл, що Бог учинив, від поча́тку та аж до кінця́.
12 et cognovi quod non esset melius nisi laetari et facere bene in vita sua
Я знаю, немає нічо́го в них кращого, як тільки радіти й робити добро́ у своєму житті.
13 omnis enim homo qui comedit et bibit et videt bonum de labore suo hoc donum Dei est
I отож, як котри́й чоловік їсть та п'є і в усім своїм тру́ді радіє добром, — це дар Божий!
14 didici quod omnia opera quae fecit Deus perseverent in perpetuum non possumus eis quicquam addere nec auferre quae fecit Deus ut timeatur
Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, — до того не можна нічого додати, — і з того не можна нічого відня́ти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!
15 quod factum est ipsum permanet quae futura sunt iam fuerunt et Deus instaurat quod abiit
Що є, то було́ вже воно, і що статися має — було вже, бо минуле відно́влює Бог!
16 vidi sub sole in loco iudicii impietatem et in loco iustitiae iniquitatem
І я бачив під сонцем іще: місце су́ду, — а в нім беззако́ння, і місце правди, — у ньому ж неправда.
17 et dixi in corde meo iustum et impium iudicabit Deus et tempus omni rei tunc erit
Я сказав був у серці своє́му: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там ді́ло.
18 dixi in corde meo de filiis hominum ut probaret eos Deus et ostenderet similes esse bestiis
Я сказав був у серці своє́му: Це для лю́дських синів, щоб Бог випробо́вував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті зві́рі,
19 idcirco unus interitus est hominis et iumentorum et aequa utriusque condicio sicut moritur homo sic et illa moriuntur similiter spirant omnia et nihil habet homo iumento amplius cuncta subiacent vanitati
бо доля для лю́дських синів і доля звіри́ни — однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один по́дих, і нема над твариною ви́щости людям, — марно́та бо все!
20 et omnia pergunt ad unum locum de terra facta sunt et in terram pariter revertentur
Все до місця одно́го йде: все постало із по́роху, і ве́рнеться все знов до пороху.
21 quis novit si spiritus filiorum Adam ascendat sursum et si spiritus iumentorum descendat deorsum
Хто те знає, чи дух лю́дських синів підійма́ється вго́ру, і чи спуска́ється вділ до землі дух скотини?
22 et deprehendi nihil esse melius quam laetari hominem in opere suo et hanc esse partem illius quis enim eum adducet ut post se futura cognoscat
І я бачив, — нема чоловікові кращого, як діла́ми своїми радіти, бо це доля його́! Бо хто поведе́ його гля́нути, що́ буде по ньому?
