< Actuum Apostolorum 4 >

1 loquentibus autem illis ad populum supervenerunt sacerdotes et magistratus templi et Sadducaei
Поки Петро та Іван говорили до народу, підійшли до них священники, начальник храмової охорони та садукеї.
2 dolentes quod docerent populum et adnuntiarent in Iesu resurrectionem ex mortuis
Вони були дуже незадоволені тим, що Петро та Іван навчали народ та звіщали воскресіння з мертвих в Ісусі.
3 et iniecerunt in eis manus et posuerunt eos in custodiam in crastinum erat enim iam vespera
Вони схопили їх та кинули у в’язницю до ранку, бо вже був вечір.
4 multi autem eorum qui audierant verbum crediderunt et factus est numerus virorum quinque milia
Багато з тих, що чули слово, увірували; і число віруючих збільшилося до п’яти тисяч.
5 factum est autem in crastinum ut congregarentur principes eorum et seniores et scribae in Hierusalem
Наступного дня керівники, старійшини та книжники зібралися разом у Єрусалимі.
6 et Annas princeps sacerdotum et Caiphas et Iohannes et Alexander et quotquot erant de genere sacerdotali
Там були первосвященник Анна, Каяфа, Іван, Олександр та інші з роду первосвященників.
7 et statuentes eos in medio interrogabant in qua virtute aut in quo nomine fecistis hoc vos
Вони поставили Петра та Івана посередині та запитали: ―Якою силою або чиїм ім’ям ви зробили це?
8 tunc Petrus repletus Spiritu Sancto dixit ad eos principes populi et seniores
Тоді Петро, сповнений Духом Святим, сказав їм: ―Начальники народу та старійшини!
9 si nos hodie diiudicamur in benefacto hominis infirmi in quo iste salvus factus est
Якщо ви сьогодні вимагаєте відповіді від нас за добрий вчинок, зроблений хворій людині, і питаєте, як її було зцілено,
10 notum sit omnibus vobis et omni plebi Israhel quia in nomine Iesu Christi Nazareni quem vos crucifixistis quem Deus suscitavit a mortuis in hoc iste adstat coram vobis sanus
тоді ви та весь народ Ізраїлю мусите знати: ім’ям Ісуса Христа з Назарета, Якого ви розіп’яли і Якого Бог воскресив із мертвих, цей чоловік стоїть перед вами зцілений.
11 hic est lapis qui reprobatus est a vobis aedificantibus qui factus est in caput anguli
Ісус – «Камінь, відкинутий вами, будівничими, Що став наріжним каменем».
12 et non est in alio aliquo salus nec enim nomen aliud est sub caelo datum hominibus in quo oportet nos salvos fieri
Немає ні в кому іншому спасіння, бо немає під небом іншого імені, даного людям, яким ми маємо бути спасенні.
13 videntes autem Petri constantiam et Iohannis conperto quod homines essent sine litteris et idiotae admirabantur et cognoscebant eos quoniam cum Iesu fuerant
Побачивши сміливість Петра та Івана й зрозумівши, що це звичайні та неосвічені люди, здивувалися та усвідомили, що вони були з Ісусом.
14 hominem quoque videntes stantem cum eis qui curatus fuerat nihil poterant contradicere
Але оскільки бачили, що біля них стоїть зцілений, не могли їм нічого заперечити.
15 iusserunt autem eos foras extra concilium secedere et conferebant ad invicem
Тоді наказали їм вийти із Синедріону та почали радитися між собою, кажучи:
16 dicentes quid faciemus hominibus istis quoniam quidem notum signum factum est per eos omnibus habitantibus in Hierusalem manifestum et non possumus negare
«Що ж нам робити з цими людьми? Адже всі жителі Єрусалима знають, що через них відбулося явне знамення, і ми не можемо цього спростувати.
17 sed ne amplius divulgetur in populum comminemur eis ne ultra loquantur in nomine hoc ulli hominum
Однак щоб це не поширювалося далі серед народу, накажімо їм більше не говорити про це ім’я жодній людині».
18 et vocantes eos denuntiaverunt ne omnino loquerentur neque docerent in nomine Iesu
І, покликавши їх, заборонили говорити й навчати в ім’я Ісуса.
19 Petrus vero et Iohannes respondentes dixerunt ad eos si iustum est in conspectu Dei vos potius audire quam Deum iudicate
Але Петро та Іван відповіли їм: «Розсудіть самі, чи справедливо перед Богом слухати більше вас, ніж Бога?
20 non enim possumus quae vidimus et audivimus non loqui
Адже ми не можемо мовчати про те, що чули та бачили».
21 at illi comminantes dimiserunt eos non invenientes quomodo punirent eos propter populum quia omnes clarificabant Deum in eo quod acciderat
Пригрозивши їм ще раз, вони відпустили їх, бо не знайшли способу, як їх покарати, оскільки весь народ прославляв Бога за те, що сталося.
22 annorum enim erat amplius quadraginta homo in quo factum erat signum istud sanitatis
Чоловік, з яким сталося це знамення зцілення, мав більше сорока років.
23 dimissi autem venerunt ad suos et adnuntiaverunt eis quanta ad eos principes sacerdotum et seniores dixissent
Коли їх відпустили, вони пішли до своїх і розповіли, що їм сказали первосвященники та старійшини.
24 qui cum audissent unianimiter levaverunt vocem ad Deum et dixerunt Domine tu qui fecisti caelum et terram et mare et omnia quae in eis sunt
Почувши це, усі звернулися разом до Бога, кажучи: «Владико! Ти створив небеса, землю, море й усе, що в них.
25 qui Spiritu Sancto per os patris nostri David pueri tui dixisti quare fremuerunt gentes et populi meditati sunt inania
Ти промовив Святим Духом через вуста Давида, нашого батька й Твого служителя: „Чому бентежаться народи і племена задумують марне?
26 adstiterunt reges terrae et principes convenerunt in unum adversus Dominum et adversus Christum eius
Повстають царі землі, і можновладці гуртуються разом проти Господа й проти Його Помазанця“.
27 convenerunt enim vere in civitate ista adversus sanctum puerum tuum Iesum quem unxisti Herodes et Pontius Pilatus cum gentibus et populis Israhel
Бо справді об’єдналися в цьому місті Ірод і Понтій Пилат разом з язичниками та народом Ізраїлю проти Твого святого Слуги Ісуса, Якого Ти помазав.
28 facere quae manus tua et consilium decreverunt fieri
Вони зробили те, що Твоя рука й Твоя воля визначили заздалегідь, щоб здійснилося.
29 et nunc Domine respice in minas eorum et da servis tuis cum omni fiducia loqui verbum tuum
І тепер, Господи, подивися на їхні погрози і дай рабам Твоїм з усією сміливістю звіщати Твоє Слово.
30 in eo cum manum tuam extendas sanitates et signa et prodigia fieri per nomen sancti Filii tui Iesu
Простягни руку Свою та зцілюй хворих, роби чудеса та знамення через ім’я Твого святого Слуги Ісуса!»
31 et cum orassent motus est locus in quo erant congregati et repleti sunt omnes Spiritu Sancto et loquebantur verbum Dei cum fiducia
Після того, як вони помолилися, місце, де вони знаходились, затремтіло, усі наповнилися Святим Духом і сміливо почали звіщати Слово Боже.
32 multitudinis autem credentium erat cor et anima una nec quisquam eorum quae possidebant aliquid suum esse dicebat sed erant illis omnia communia
Уся спільнота віруючих була єдина серцем і душею. Ніхто не казав, що його майно належить тільки йому, але все в них було спільне.
33 et virtute magna reddebant apostoli testimonium resurrectionis Iesu Christi Domini et gratia magna erat in omnibus illis
Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса, і велика благодать була на всіх.
34 neque enim quisquam egens erat inter illos quotquot enim possessores agrorum aut domorum erant vendentes adferebant pretia eorum quae vendebant
Серед них не було нужденних, бо власники земель та будинків продавали їх, приносили отримані гроші
35 et ponebant ante pedes apostolorum dividebantur autem singulis prout cuique opus erat
та клали їх до ніг апостолів. Ці гроші розподілялися кожному за його потребою.
36 Ioseph autem qui cognominatus est Barnabas ab apostolis quod est interpretatum Filius consolationis Levites Cyprius genere
Йосиф, якого апостоли звали Варнавою (що перекладається як «син утіхи»), левіт, родом із Кіпру,
37 cum haberet agrum vendidit illum et adtulit pretium et posuit ante pedes apostolorum
який володів ділянкою землі, продав її та приніс гроші й поклав їх до ніг апостолів.

< Actuum Apostolorum 4 >