Psalmorum 81

1 Psalmus Asaph, in finem, pro torcularibus, quinta sabbati. Exultate Deo adiutori nostro: iubilate Deo Iacob.

Керівнику хору. У стилі ґіттіт. Псалом Асафів. Радісно співайте Богові, твердині нашій, вигукніть переможно Богові Якова!

2 Sumite psalmum, et date tympanum: psalterium iucundum cum cithara.

Заспівайте пісню, вдарте у бубон, заграйте на арфі милозвучній і лірі.

3 Buccinate in Neomenia tuba, in insigni die sollemnitatis vestrae:

Сурміть у ріг на свято нового місяця і в повний місяць, у день святкування нашого.

4 Quia praeceptum in Israel est: et iudicium Deo Iacob.

Бо це постанова для Ізраїля, правило від Бога Якова.

5 Testimonium in Ioseph posuit illud, cum exiret de Terra Aegypti: linguam, quam non noverat, audivit.

Він встановив це як одкровення для Йосифа, коли Він проходив по землі Єгипетській. Я чув мову, якої не знав:

6 Divertit ab oneribus dorsum eius: manus eius in cophino servierunt.

«Я зняв ярмо з його плеч, його руки звільнилися від коша.

7 In tribulatione invocasti me, et liberavi te: exaudivi te in abscondito tempestatis: probavi te apud aquam contradictionis.

У скорботі ти покликав [Мене], і Я визволив тебе; відповідав тобі з-під покрову грозової хмари; випробовував тебе при водах Мериви. (Села)

8 Audi populus meus, et contestabor te: Israel si audieris me,

Слухай, народе Мій, Я буду свідчити тобі. О Ізраїлю, якби ти послухався Мене!

9 non erit in te deus recens, neque adorabis deum alienum.

Нехай не буде в тебе чужого бога, і не вклоняйся богові чужоземному.

10 Ego enim sum Dominus Deus tuus, qui eduxi te de terra Aegypti: dilata os tuum, et implebo illud.

Я – Господь, Бог твій, Який вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий свої вуста, і Я наповню їх.

11 Et non audivit populus meus vocem meam: et Israel non intendit mihi.

Але народ Мій не слухався Мого голосу, Ізраїль не вподобав Мене.

12 Et dimisi eos secundum desideria cordis eorum, ibunt in adinventionibus suis.

Тому полишив Я їх владі впертості власних сердець – нехай ходять за своїми задумами.

13 Si populus meus audisset me: Israel si in viis meis ambulasset:

О, якби народ Мій слухався Мене, Ізраїль ходив би Моїми дорогами!

14 Pro nihilo forsitan inimicos eorum humiliassem: et super tribulantes eos misissem manum meam.

Ще трохи, і Я підкорив би ворогів їхніх і на супротивників їхніх простягнув би руку Мою.

15 Inimici Domini mentiti sunt ei: et erit tempus eorum in saecula.

Ті, хто Господа ненавидить, плазували б перед Ним, і час [їхньої кари] тривав би вічно.

16 Et cibavit eos ex adipe frumenti: et de petra, melle saturavit eos.

Я годував би Ізраїля найкращою пшеницею й насичував би тебе медом зі скелі».