Psalmorum 66
1 Psalmus In finem, Canticum Psalmi resurrectionis. Iubilate Deo omnis terra,
Для дириґента хору. Пісня. Псалом.
2 psalmum dicite nomini eius: date gloriam laudi eius.
виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
3 Dicite Deo quam terribilia sunt opera tua Domine! in multitudine virtutis tuae mentientur tibi inimici tui.
Скажіть Богу: „Які Твої вчинки грізні́! Через силу велику Твою — Твої вороги піддаду́ться Тобі,
4 Omnis terra adoret te, et psallat tibi: psalmum dicat nomini tuo.
вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє!“Се́ла.
5 Venite, et videte opera Dei: terribilis in consiliis super filios hominum.
Ідіть і погляньте на Божі діла́, — Він грізни́й у діла́х проти лю́дських сині́в!
6 Qui convertit mare in aridam, in flumine pertransibunt pede: ibi laetabimur in ipso.
Він на суході́л змінив море, — й перехо́дили рі́чку ногою, — там раділи ми в Ньому!
7 Qui dominatur in virtute sua in aeternum, oculi eius super gentes respiciunt: qui exasperant non exaltentur in semetipsis.
Він царю́є навіки Своєю могу́тністю, очі Його між наро́дами зо́рять, — нехай не несуться відсту́пники! (Се́ла)
8 Benedicite Gentes Deum nostrum: et auditam facite vocem laudis eius,
Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголо́шуйте,
9 Qui posuit animam meam ad vitam: et non dedit in commotionem pedes meos.
що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткну́тись,
10 Quoniam probasti nos Deus: igne nos examinasti, sicut examinatur argentum.
бо Ти, Боже, нас випробо́вував, Ти нас перетопи́в, як срібло́ перето́плюється.
11 Induxisti nos in laqueum, posuisti tribulationes in dorso nostro:
Ти нас до в'язни́ці впровадив, Ти пута поклав нам на сте́гна,
12 imposuisti homines super capita nostra. Transivimus per ignem et aquam: et eduxisti nos in refrigerium.
Ти їздити дав був люди́ні по го́ловах наших, ми ввійшли до огню́ й до води, — але на широкі місця Ти нас вивів!
13 Introibo in domum tuam in holocaustis: reddam tibi vota mea,
Увійду́ я до дому Твого́ з цілопа́леннями, обі́ти свої Тобі ви́плачу ті,
14 quae distinxerunt labia mea. Et locutum est os meum, in tribulatione mea.
що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісно́ті моїй!
15 Holocausta medullata offeram tibi cum incenso arietum: offeram tibi boves cum hircis.
Цілопа́лення ситих тельці́в піднесу́ Тобі з димом кади́льним бара́нячим, приготу́ю биків із козла́ми. (Се́ла)
16 Venite, audite, et narrabo, omnes qui timetis Deum, quanta fecit animae meae.
Ідіть, і послухайте, всі богобі́йні, а я розкажу́, що́ Він учинив для моєї душі:
17 Ad ipsum ore meo clamavi, et exultavi sub lingua mea.
До Нього я кли́кав уста́ми своїми, і хва́ли Йому — під моїм язико́м!
18 Iniquitatem si aspexi in corde meo, non exaudiet Dominus.
Коли б беззако́ння я бачив у серці своїм, то Госпо́дь не почув би мене,
19 Propterea exaudivit Deus, et attendit voci deprecationis meae.
але́ Бог почув, — і вислухав голос моєї молитви!
20 Benedictus Deus, qui non amovit orationem meam, et misericordiam suam a me.
Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого́ милосердя від мене!
