Psalmorum 25
1 Psalmus David, in finem. Ad te Domine levavi animam meam:
Давидів.
2 Deus meus in te confido, non erubescam:
Боже мій, я на Тебе наді́юсь, — нехай же я не засоро́млюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!
3 Neque irrideant me inimici mei: etenim universi, qui sustinent te, non confundentur.
Не будуть також посоро́млені всі, хто на Тебе наді́ється, та нехай посоромляться ті, хто на Те́бе встає надаре́мно!
4 Confundantur omnes iniqua agentes supervacue. Vias tuas Domine demonstra mihi: et semitas tuas edoce me.
Доро́ги Твої дай пізнати мені, Го́споди, стежка́ми Своїми мене попрова́дь,
5 Dirige me in veritate tua, et doce me: quia tu es Deus salvator meus, et te sustinui tota die.
провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасі́ння мого́, кожен день я на Тебе наді́юсь!
6 Reminiscere miserationum tuarum Domine, et misericordiarum tuarum, quae a saeculo sunt.
Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!
7 Delicta iuventutis meae, et ignorantias meas ne memineris. Secundum misericordiam tuam memento mei tu: propter bonitatem tuam Domine.
Гріхи молоде́чого віку мого́ та провини мої не прига́дуй, — пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!
8 Dulcis et rectus Dominus: propter hoc legem dabit delinquentibus in via.
Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі, —
9 Diriget mansuetos in iudicio: docebit mites vias suas.
Він прова́дить покірних у правді, і лагі́дних навчає дороги Своєї!
10 Universae viae Domini, misericordia et veritas, requirentibus testamentum eius et testimonia eius.
Всі Господні стежки́ — милосе́рдя та правда для тих, хто Його́ заповіта й свідоцтва доде́ржує.
11 Propter nomen tuum Domine propitiaberis peccato meo: multum est enim.
Ради Йме́ння Свого, о Господи, прости мені про́гріх, великий бо він!
12 Quis est homo qui timet Dominum? legem statuit ei in via, quam elegit.
Хто то́й чоловік, що боїться він Господа? — Він наставить його на доро́гу, котру має ви́брати:
13 Anima eius in bonis demorabitur: et semen eius hereditabit terram.
душа його жи́тиме в щасті, і насіння його вспадку́е землю!
14 Firmamentum est Dominus timentibus eum: et testamentum ipsius ut manifestetur illis.
При́язнь Господня до тих, хто боїться Його́, і Сві́й заповіт Він звісти́ть їм.
15 Oculi mei semper ad Dominum: quoniam ipse evellet de laqueo pedes meos.
Мої очі постійно до Господа, бо Він з па́стки витягує но́ги мої.
16 Respice in me, et miserere mei: quia unicus et pauper sum ego.
Оберни́ся до мене й помилуй мене, — я ж бо самі́тний та бідний!
17 Tribulationes cordis mei multiplicatae sunt: de necessitatibus meis erue me.
Муки серця мого поширились, — ви́зволь мене з моїх у́тисків!
18 Vide humilitatem meam, et laborem meum: et dimitte universa delicta mea.
Подивися на горе моє та на му́ку мою, — і прости всі гріхи́ мої!
19 Respice inimicos meos quoniam multiplicati sunt, et odio iniquo oderunt me.
Подивись на моїх ворогів, — як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненави́дять мене!
20 Custodi animam meam, et erue me: non erubescam, quoniam speravi in te.
Пильнуй же моєї душі та мене хорони́, — щоб не бути мені засоро́мленим, бо наді́юсь на Тебе!
21 Innocentes et recti adhaeserunt mihi: quia sustinui te.
Невинність та правда нехай оточа́ють мене, бо наді́юсь на Тебе!
22 Libera Deus Israel ex omnibus tribulationibus suis.
Визволи, Боже, Ізраїля від усіх його у́тисків!
